Подробний опис препарату Веро-Флударабін

Препарат Веро-Флударабін є сучасним противірусним і онкологічним засобом, що застосовується для лікування певних видів лімфом та лейкозів. Його основною діючою речовиною є флударабін фосфат, який має унікальні фармакологічні властивості та механізм дії, що дозволяє ефективно боротися з пухлинними клітинами та вірусами, що сприяють розвитку хвороб.

Склад препарату

Фармакологічна дія

Веро-Флударабін містить флударабін фосфат, який є фторованим нуклеотидним аналогом противірусного агента — видарабина. Препарат характеризується високою стабільністю щодо дезамінування аденозиндезаминазою. У процесі метаболізму флударабін швидко дефосфорилирується до 2-фтор-ара-А, що захоплюється клітинами і внутрішньоклітинно фосфорилюється до активного трифосфату 2-фтор-ара-АТФ.

Цей метаболіт інгібує ключові ферменти, необхідні для синтезу ДНК — РНК-редуктазу, ДНК-полімеразу (альфа-, дельта- і ипсилон-типів), ДНК-праймазу і ДНК-лигазу. Це призводить до порушення реплікації ДНК і зниження білкового синтезу, що викликає клітинну смерть пухлинних клітин. Також частково пригнічується РНК-полімераза II, що додатково знижує виробництво білків у уражених клітинах.

Фармакокінетика

Після внутрішньовенного введення флударабіну швидко і повністю дефосфорилирується до активного метаболіту — 2-фтор-ара-А. Максимальна концентрація цього метаболіту у плазмі досягається в кінці інфузії і залежить від дози. Концентрація зберігається в клітинах тривалий час, накопичуючись у лейкемічних клітинах, що забезпечує його цитотоксичний ефект. Виведення відбувається переважно через нирки (від 40 до 60%), а час напіврозпаду у крові становить близько 20 годин.

Зниження функції нирок може призводити до уповільнення метаболізму і виведення препарату, тому при недостатності функції нирок необхідно коригувати дозу.

Показання до застосування

• Неходжкінські лімфоми низької злоякісності
• В-клітинковий лімфолейкоз (ХЛЛ)

Протипоказання

• Знижена функція нирок із кліренсом креатиніну < 30 мл/хв
• Декомпенсована гемолітична анемія
• Вагітність та період грудного вигодовування
• Індивідуальна підвищена чутливість до компонентів препарату
• Стан ослабленого імунітету, важке ураження кісткового мозку
• Дитячий вік і пацієнти старше 75 років (через недостатню клінічну інформацію)

Побічні дії

Застосування Веро-Флударабіну може спричиняти різноманітні побічні ефекти, які залежать від дози та тривалості терапії. Основні з них наведені нижче:

З боку кровотворної системи

• дуже часто — нейтропенія, тромбоцитопенія, анемія
• часто — мієлосупресія

З боку імунної системи

• нечасто — аутоімунні реакції, алергічні прояви

З боку шлунково-кишкового тракту

• дуже часто — нудота, блювота, діарея
• часто — анорексія, стоматит, мукозити
• нечасто — кровотечі з шлунково-кишкового тракту, зміни активності печінкових ферментів

З боку обміну речовин

• гіперурикемія, гиперфосфатемія, гипокальціємія, метаболічний ацидоз, гіперкаліємія

З боку нервової системи

• часто — периферична невропатія
• нечасто — порушення свідомості, судоми, кома

З боку зору

• часто — порушення зору
• рідко — неврит зорового нерва, сліпота

З боку дихальної системи

• дуже часто — кашель
• нечасто — задишка, фіброз легень, пневмоніт

З боку серцево-судинної системи

• рідко — серцева недостатність, аритмії

З боку сечовивідної системи

• рідко — геморагічний цистит

З боку шкіри та її придатків

• часто — шкірна висипка
• рідко — синдром Стивенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз

Інші реакції

• дуже часто — підвищення температури, слабкість, утомлюваність, вторинні інфекції
• часто — озноб, набряки, ускладнення у вигляді лімфопроліферативних порушень
• редко — випадки розвитку раку шкіри, ускладнення з боку центральної нервової системи

Взаємодія з іншими препаратами

При спільному застосуванні з пентостатином (дезоксикоформицином) можливий ризик летального результату через підвищену токсичність для легень. Терапевтична ефективність може знижуватися при використанні інгібіторів обратного захоплення аденозина і дипіримолу. Комбінація з цитарабіном може посилювати внутрішньоклітинне накопичення активних метаболітів, що потребує корекції дозування та ретельного контролю.

Розчин для внутрішньовенного введення не слід змішувати з іншими препаратами, окрім рекомендацій виробника.

Рекомендації щодо застосування

Препарат застосовується тільки внутрішньовенно. Перед введенням необхідно ретельно підготувати розчин, дотримуючись правил асептики та техніки безпеки.

• Дозування для дорослих: 25 мг/м² поверхні тіла один раз на добу протягом 5 днів з перервами у 23 дні.
• Об’єм розчину для інфузії — 10 мл або 100 мл 0,9% розчину натрію хлорида.
• Інфузію слід проводити протягом 30 хвилин.
• Тривалість курсу визначає лікар залежно від відповіді та переносимості препарату, зазвичай — до 6 циклів.

Передозування

Високі дози можуть спричинити тяжкі ускладнення, включаючи неконтрольовану нейтропенію, тромбоцитопенію, порушення роботи центральної нервової системи та навіть летальний результат. При підозрі на передозування необхідно припинити застосування та провести підтримуючу терапію. Специфічного антидоту не існує.

Форма випуску та умови зберігання

Препарат випускається у вигляді концентрату для приготування розчину для внутрішньовенного введення. Зберігати при температурі від 2 до 8°C у захищеному від світла місці. Не заморожувати. Термін придатності — 3 роки. Тримати у недоступному для дітей місці.