Вазапростан (Vazaprostan) — препарат для лікування хронічних облітеруючих захворювань артерій

Вазапростан є лікарським засобом, що належить до групи судинорозширювальних та антиагрегаційних препаратів. Основною діючою речовиною є алпростадил у формі альфа-циклодекстрина. Препарат застосовується для покращення мікроциркуляції, зниження тонусу артеріол та посткапіллярних сфінктерів, а також для стимуляції процесів регенерації тканин та зменшення симптомів, пов’язаних із хронічними облітеруючими захворюваннями артерій.

Склад препарату

• 1 ампула: алпростадил (у формі альфа-циклодекстрина) 20 мкг
• Допоміжні речовини: лактоза, альфадекс

Фармакологічна дія

Вазапростан має комплексну фармакологічну активність, що включає:

• Судинорозширюючу дію: розширює периферичні судини, покращує мікроциркуляцію і периферичний кровообіг, знижує тонус артеріол і посткапіллярних сфінктерів.
• Антиагрегаційну активність: знижує агрегацію тромбоцитів, покращує реологічні властивості крові, зменшує адгезію тромбоцитів та еритроцитів, підвищує фібриноліз.
• Метаболічний вплив: підвищує утилизацію глюкози та кисню, інгібує утворення вільних радикалів і лізосомальних ферментів, стимулює синтез протеїнів, покращує ліпідний обмін (знижує синтез холестерину та ЛПНП).
• Протизапальний та регенеративний ефект: сприяє загоєнню трофічних язв, зменшує вираженість болю у спокої та сприяє ремісії при хронічних захворюваннях.

Показання до застосування

Вазапростан призначається для лікування:

• хронічних облітеруючих захворювань артерій III і IV стадій, що супроводжуються порушенням кровопостачання та трофічних змін у тканинах.

Протипоказання

• хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації
• острий інфаркт міокарда або постінфарктний період до 6 місяців
• виражені порушення ритму серця
• остра недостатність кровообігу (шок, судинний колапс)
• виражена артеріальна гіпотензія (систолічний АД < 90 мм рт.ст.)
• значні порушення функції печінки
• виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки
• індивідуальна підвищена чутливість до компонентів препарату

Побічні дії

Можливі побічні реакції, що проявляються:

• Со сторони серцево-судинної системи: серцебиття, зниження АД, головний біль, у рідких випадках – напад стенокардії, набряк легенів, ознаки серцевої недостатності.
• З боку травної системи: диспепсія, підвищення активності печінкових трансаміназ.
• Інші реакції: лейкопенія, лейкоцитоз, у тривалому застосуванні (більше 4 тижнів) – гиперостоз трубчастих кісток.
• Місцеві реакції: на місці ін'єкції – набряк, гиперемія, біль.

Взаємодія з іншими препаратами

При одночасному застосуванні Вазапростану можливе посилення гіпотензивного ефекту антигіпертензивних препаратів і периферичних вазодилататорів, а також антиангінальних засобів. Комбінування з антикоагулянтами та антиагрегантами підвищує ризик розвитку кровотеч.

Рекомендації щодо застосування

Вазапростан вводять внутрішньовенно або внутрішньовенно крапельно за інструкцією:

• Для внутрішньовенного крапельного введення 20 мкг (одна ампула) розчиняють у 50 мл фізіологічного розчину.
• Доза для інфузії: 25 мл отриманого розчину (10 мкг алпростадилу), вводять протягом 60-120 хвилин, використовуючи спеціальний пристрій для внутрішньовенного крапельного введення.
• За необхідності, при некрозах, дозу можна збільшити до 50 мл (20 мкг).
• При введенні через катетер інфузію здійснюють протягом 12 годин у дозі 0,1–0,6 нг/кг маси тіла за хвилину (це відповідає 12,5–25 мл розчину).
• Для внутрішньовенного введення 40 мкг (2 ампули) сухого речовини розчиняють у 50–250 мл фізіологічного розчину та вводять крапельно протягом 2 годин двічі на добу або 60 мкг (3 ампули) розчиняють у 50–250 мл та вводять протягом 3 годин один раз на добу.
• У пацієнтів із порушеннями функції нирок (концентрація креатиніну > 1,5 мг/дл) початкова доза становить 10 мг двічі на добу з тривалістю кожної інфузії 2 години, з подальшим підвищенням у разі доброї переносимості.

Передозування

При передозуванні можливе зниження артеріального тиску, почервоніння шкіри та слабкість. Лікування полягає у швидкому припиненні або зменшенні швидкості введення препарату, а також у симптоматичній терапії відповідно до стану пацієнта.

Особливі вказівки

• Для пацієнтів із порушеннями функції нирок та серця слід контролювати об’єм рідини, артеріальний тиск, частоту серцевих скорочень та центральний венозний тиск.
• Клінічна ефективність оцінюється через 3 тижні лікування.
• Може спостерігатися підвищення рівня С-реактивного білка у крові при біохімічних дослідженнях.

Форма випуску

Ліофілізат для приготування інфузійного розчину.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25°C у захищеному від світла місці.

Термін придатності

2 роки від дати виготовлення.

Діючий компонент

Алпростадил