Тригрим — це фармакологічний засіб, який належить до групи петльових діуретиків. Його основний компонент — торасемід, який характеризується високою біодоступністю та швидким початком дії. Препарат застосовується для зменшення набряків різного походження та для зниження артеріального тиску, сприяючи виведенню надлишкової рідини та іонів з організму.

Склад препарату

Фармакологічна дія

Тригрим є потужним діуретиком, дія якого обумовлена обратимим зв'язуванням торасеміду з контраспортером Na+/2Cl-/K+, що знаходиться в апікальній мембрані товстого сегмента висхідної частини петлі Генле. Це знижує або повністю інгібує реабсорбцію іонів натрію, що сприяє зменшенню осмотичного тиску внутрішньоклітинної рідини та її реабсорбції у просвіт ниркових канальців. В результаті відбувається посилене виведення води, натрію, калію, магнію та інших іонів.

Завдяки своїй антиальдостероновій активності, торасемід менше сприяє розвитку гіпокаліємії, ніж фуросемід, при цьому має триваліший ефект та підвищену активність.

Фармакокінетика

Всасовування

Після перорального застосування торасемід швидко та практично повністю всмоктується з ЖКТ. Максимальна концентрація в крові (Cmax) досягається через 1-2 години. Біодоступність становить 80-91%, а при набряках — навіть більше. Їжа не впливає на ступінь всмоктування препарату.

Розподіл

Зв'язування з білками плазми крові досягає 99%. Об'єм розподілу (Vd) — 16 л.

Метаболізм

Обробляється в печінці із участю системи цитохрому P450 з утворенням трьох метаболітів — M1, M3 та M5.

Виведення

Тривалість напіврозпаду (T1/2) становить 3–4 години. Загальний кліренс — 40 мл/хв, з яких близько 10 мл/хв припадає на нирковий кліренс. В середньому 80-83% прийнятої дози виводиться нирками, з них 24-25% — у незміненому вигляді, решта — у вигляді метаболітів.

Показання до застосування

• Набряки, викликані серцевою недостатністю, захворюваннями печінки, нирок або легень.
• Первинна артеріальна гіпертензія (у монотерапії або у складі комплексної терапії).

Застосування при вагітності та грудному вигодовуванні

Препарат заборонений до використання під час вагітності та лактації. Ефективність і безпека для дітей та матері не встановлені. Не рекомендується застосовувати у віці до 18 років.

Протипоказання

• Анурія
• Печінкова кома та прекоматозний стан
• Хронічна ниркова недостатність з прогресуючою азотемією
• Аритмії
• Артеріальна гіпотензія
• Вагітність
• Період лактації
• Вік до 18 років
• Індивідуальна підвищена чутливість до торасеміду та сульфонамідів

З обережністю застосовують у пацієнтів з цукровим діабетом, подагрою, порушеннями водно-електролітного балансу, захворюваннями печінки, цирозом, підвищеною схильністю до гіперурикемії.

Побічні дії

З боку кровотворної системи

Можливе зниження кількості еритроцитів, лейкоцитів або тромбоцитів у крові.

Обмін речовин

Іноді виникає гіповолемія, порушення електролітного балансу, гіпокаліємія, підвищення рівнів сечової кислоти, глюкози та ліпідів у крові.

Серцево-судинна система

Можливі порушення кровообігу, тромбоемболії та зниження артеріального тиску через дегідратацію.

Травна система

Порушення функції ЖКТ, сухість у роті, підвищення активності печінкових ферментів, панкреатит.

Мочовивідна система

Остра затримка сечі, підвищення рівнів урини та креатиніну у крові.

Нервова система та органи чуття

Головний біль, запаморочення, слабкість, сонливість, спутаність свідомості, судоми, парестезії, порушення зору, шум у вухах, глухота.

Алергічні реакції

Кожний свербіж, висипання, фотосенсибілізація.

Взаємодія з іншими препаратами

• Посилює чутливість міокарда до серцевих глікозидів при дефіциті калію або магнію.
• Знижує рівень калію при спільному застосуванні з мінералокортикоїдами або слабкими проносними.
• Посилює ефект гіпотензивних засобів.
• Може підсилювати токсичну дію аміноглікозидів, цисплатину, цефалоспоринів, а також нейротоксичність лілію та нейро- кардіо-ефекти.
• Зменшує дію судинозвужувальних засобів (епінефрину, норепінефрину).
• Зменшує ефективність протидіабетичних препаратів та ослаблює дію саліцилатів у високих дозах.
• Може викликати перехідне зниження АТ при застосуванні з інгібіторами АПФ, що потребує корекції доз.
• Зменшує дію вазоконстрикторів та підсилює нефротоксичність при застосуванні з НПВС та пробенецидом.

Спосіб застосування, курс лікування та дози

Препарат призначають внутрішньо, незалежно від прийому їжі.

При набряках

• Стартова доза — 5 мг один раз на добу. За потреби її можна поступово збільшувати до 20 мг, а при необхідності — до 40 мг у добу.

При набряках, пов'язаних із застійною серцевою недостатністю

• Зазвичай призначають 5–20 мг один раз на добу. За потреби дозу можна збільшувати, удвоюючи її, до максимум 200 мг.

При нирковій недостатності

• Початкова доза — 20 мг/добу. При необхідності її поступово збільшують до досягнення бажаного діуретичного ефекту, максимум — 200 мг/добу.

При цирозі печінки

• Зазвичай 5–10 мг один раз на добу, з подальшим інкрементом за потреби, до досягнення ефекту. Не рекомендується застосовувати понад 40 мг/добу без контролю.

При артеріальній гіпертензії

• Стартова доза — 2,5 мг один раз на добу. За потреби дозу можна підвищити до 5 мг, максимальний ефект досягається через 12 тижнів лікування.

Для пацієнтів похилого віку корекція дози не потрібна.

Передозування

Симптоми: підсилене діурез, гіповолемія, порушення електролітного балансу, зниження АТ, сонливість, спутаність свідомості, колапс, можливі порушення шлунково-кишкового тракту.

Лікування: симптоматична терапія, корекція водно-електролітного балансу, зниження дози або відміна препарату. Специфічний антидот невідомий.

Особливі вказівки

• Під час тривалого лікування необхідно регулярно контролювати рівень електролітів, глюкозу, сечової кислоти, креатиніну та ліпідів у крові.
• Перед початком терапії слід усунути дефіцит калію, натрію або води.
• При цукровому діабеті потрібно контролювати рівень глюкози.
• При тромбоцитопенії або порушеннях функцій кровотворення — припинити прийом препарату.
• Вплив на здатність керувати транспортом або механізмами — можлива головокруження, тому в період початку лікування рекомендується утриматися від керування автотранспортом.

Форма випуску

Таблетки Trigrem — круглі, двоопуклі, білого кольору, з ризикою для розділення.

Умови зберігання

Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°C. Тримати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності

3 роки від дати виготовлення. Не застосовувати після закінчення терміну придатності.