Трентал (Pentoxifylline)

Інструкція з застосування

Препарат Трентал застосовується для покращення мікроциркуляції, зменшення в'язкості крові та підвищення її текучості, що сприяє покращенню кровопостачання уражених тканин та органів. Цей лікарський засіб належить до групи ангиопротекторів та є похідним ксантина.

Склад препарату

Фармакологічна дія

Фармакодинаміка: Трентал — це препарат, що покращує реологічні властивості крові за рахунок впливу на патологічно змінену деформованість еритроцитів, пригнічення агрегації тромбоцитів та зниження в'язкості крові. Механізм дії базується на інгібуванні фосфодіестерази та накопиченні цАМФ у клітинах гладкої мускулатури судин і формених елементів крові. Це викликає слабке вазодилатуюче дію, зменшує опір судинної системи та частково розширює коронарні судини. Препарат сприяє покращенню мікроциркуляції у зонах порушеного кровопостачання, що особливо важливо при атеросклерозі, переміжній хроматії, діабетичній ангиопатії та інших захворюваннях. Фармакокінетика: Після перорального застосування практично повністю абсорбується з шлунково-кишкового тракту, біодоступність становить близько 19%. Метаболізується у печінці, головний активний метаболіт — 1-(5-гідроксигексил)-3,7-диметилксантин. Виводиться переважно через нирки у вигляді полярних метаболітів. T1/2 (піврозпад) становить 1,6 години. У пацієнтів з порушеннями функцій печінки або нирок процес виведення може сповільнюватися.

Показання до застосування

• Нарушення периферичного кровообігу атеросклеротичного генезу (переміжна хромата)
• Діабетична ангиопатія
• Трофічні ураження (язви гомілок, гангрена)
• Нарушення мозкового кровообігу (наслідки церебрального атеросклерозу, порушення концентрації уваги, запаморочення, погіршення пам’яті)
• Ішемічні та післяінсультні стани
• Порушення кровообігу в сітківці та судинній оболонці ока
• Отосклероз
• Дегенеративні зміни на фоні патології судин внутрішнього вуха та зниження слуху

Протипоказання

• Підвищена чутливість до компонентів препарату
• Масивні кровотечі, крововиливи у сітківку ока або мозок
• Острий інфаркт міокарда
• Вік до 18 років
• Період вагітності та лактації
• Підвищена чутливість до інших метилксантинів

У разі наявності тяжких порушень функцій серця, печінки або нирок, а також при кровотечах застосування має бути з обережністю та під контролем лікаря.

Побічні дії

• З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, тривожність, порушення сну, судоми (рідко — асептичний менінгіт)
• Дерматологічні реакції: гіперемія шкіри обличчя, приливи крові до обличчя та верхньої частини грудної клітки, набряки, ламкість нігтів
• З боку травної системи: сухість у роті, відчуття тяжкості і переповнення шлунка, нудота, блювота, діарея, у рідкісних випадках — внутрішньопечінковий холестаз і підвищення активності печінкових трансаміназ
• З боку серцево-судинної системи: тахікардія, аритмія, стенокардія, зниження артеріального тиску
• З боку кровотворної системи: лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, кровотечі, гіпофібриногенемія
• З боку зору: порушення зору, скотома
• Алергічні реакції: свербіж, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок

Побічні ефекти частіше проявляються при застосуванні високих доз.

Взаємодія з іншими препаратами

• Може посилювати дію препаратів, що знижують артеріальний тиск (інгібітори АПФ, нітрати)
• Може збільшувати ефективність антикоагулянтів і тромболітиків, а також деяких антибіотиків (зокрема цефалоспоринів)
• Циметидин підвищує концентрацію пентоксифілліну в плазмі, що може спричинити побічні ефекти
• Спільне застосування з іншими ксантинами може викликати нервове збудження
• Можливе посилення гіпоглікемічної дії інсуліну та пероральних цукрознижувальних засобів, що вимагає контролю рівня цукру в крові

Застосування та режим дозування

Дозування підбирається індивідуально, залежно від стану пацієнта. Зазвичай призначають по 100 мг (1 таблетка) 3 рази на добу з подальшим поступовим підвищенням до 200 мг 2-3 рази на день. Максимальна разова доза — 400 мг, добова — 1200 мг. Таблетки слід ковтати цілими під час або одразу після їжі, запиваючи достатньою кількістю води.

У пацієнтів з порушеннями функцій нирок (КК менше 30 мл/хв) дозу слід зменшити до 1-2 таблеток на добу. При тяжких порушеннях функцій печінки — коригувати дозу під контролем лікаря. Для осіб із зниженим артеріальним тиском або з високим ризиком його зниження — починати лікування з малих доз та поступово їх підвищувати.

Передозування

Симптоми: нудота, запаморочення, тахікардія, зниження артеріального тиску, аритмія, почервоніння шкіри, озноб, втрата свідомості, судоми. Лікування — симптоматична, підтримання життєвих функцій, моніторинг стану пацієнта. Специфічного антидоту немає. При судомах застосовують діазепам. Важливо приділяти увагу підтримці прохідності дихальних шляхів.

Спеціальні вказівки

• Обережність при порушеннях функцій печінки і нирок
• Контроль артеріального тиску під час лікування
• У разі застосування у пацієнтів із цукровим діабетом — можливе посилення гіпоглікемічної дії препаратів
• Потрібен контроль системи згортання крові при одночасному застосуванні з антикоагулянтами
• У пацієнтів, що перенесли хірургічні втручання — контроль рівня гемоглобіну і гематокриту
• У літніх пацієнтів — зменшення дози, оскільки підвищується біодоступність і знижується швидкість виведення
• Куріння може знижувати терапевтичний ефект препарату
• Безпечність і ефективність у дітей недостатньо досліджені

Форма випуску і умови зберігання

Таблетки, покриті кишковорастворною оболонкою. Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°C. Тримати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності

4 роки з дати виготовлення.

Виробник

Зентіва Прайвет Лімітед, Індія

Препарат доступний за рецептом лікаря.