Виробник

Препарат Теноксикам випускається під контролем компанії Генсента Ілач Санаі ве Тиджарет А.Ш., Туреччина.

Склад

Таблетки, покриті плівковою оболонкою, містять активну речовину:

• Теноксикам — 20 мг

Вспомогальні речовини:

• Лактози моногідрат — 90 мг
• Кукурудзяний крохмаль — 70 мг
• Прежелатинізований крохмаль — 16 мг
• Тальк — 3 мг
• Магнію стеарат — 1 мг

Оболонка плівкова включає:

• Opadry OY-S 22989 yellow — 5,6 мг
• Гіпромеллоза — 2,9 мг
• Титан диоксид — 1,8 мг
• Макрогол 400 (полиетиленгліколь 400) — 0,3 мг
• Оксид заліза жовтий — 0,6 мг

Фармакологічна дія

Теноксикам — це похідне тиенотиазинової групи оксикамів, що належить до класу нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). Він має виражену протизапальну, анальгетичну та жарознижувальну дію, а також здатен пригнічувати агрегацію тромбоцитів.

Механізм дії полягає у пригніченні активності ферментів ЦОГ-1 та ЦОГ-2, що беруть участь у метаболізмі арахідонової кислоти, у результаті чого зменшується синтез простагландинів, що сприяють запаленню і болю.

Крім того, Теноксикам не чинить впливу на активність ліпооксигеназ, а також пригнічує функції лейкоцитів, зокрема фагоцитоз, вивільнення гістаміну та зменшує рівень активних радикалів у місці запалення.

Фармакокінетика

Препарат швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту у незмінному вигляді. Максимальна концентрація (Cmax) у крові досягається через 2 години після прийому. Вживання їжі або антациди зменшує швидкість всмоктування, але не знижує її ступінь.

Середній період напіврозпаду (T1/2) становить 70 годин. Біодоступність — 100%. Препарат майже повністю зв'язується з білками плазми крові (на 99%) і добре проникає у синовіальну рідину.

Виведення здійснюється переважно через нирки (2/3) та через кишечник (1/3). При тривалому застосуванні концентрація у плазмі залишається стабільною, а кумуляція — відсутньою.

Показання до застосування

• Ревматоїдний артрит, остеоартрит, анкілозуючий спондиліт
• Обострення подагри (суглобовий синдром)
• Бурсит, тендовагініт
• Больовий синдром слабкої та середньої інтенсивності: артралгія, міалгія, невралгія, мігрень, зубний біль, головний біль, альгодисменорея
• Біль при травмах, опіках
• Запальні та дегенеративні захворювання опорно-рухового апарату, що супроводжуються болем: ішіалгія, люмбаго, епікондиліт

Препарат застосовується для симптоматичного лікування, зменшення болю та запалення під час використання, але не впливає на прогресування захворювання.

Протипоказання

• Гіперчутливість до компонентів препарату
• Ерозивно-язвені ураження шлунково-кишкового тракту, у тому числі в анамнезі
• Кровотечі з ШКТ або у минулому
• Тяжкий гастрит
• Бронхіальна астма, рецидивуючий поліпоз носа та пазух, непереносимість ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗП
• Гемофілія, порушення згортання крові
• Печінкова та/або ниркова недостатність (кліренс креатиніну <30 мл/хв)
• Запальні захворювання ШКТ
• Прогресуючі хвороби нирок
• Активні захворювання печінки
• Післяопераційний період після аортокоронарного шунтування
• Гіперкаліємія
• Зниження слуху, патології вестибулярного апарату
• Дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, порушення кровотворення
• Вагітність та період лактації

З обережністю застосовують при серцевій недостатності, набряках, артеріальній гіпертензії, цукровому діабеті, ішемічній хворобі серця, цереброваскулярних захворюваннях, дисліпідемії, а також при похилому віці та при тривалому застосуванні інших НПЗП.

Побічні дії

Нежелані реакції при застосуванні Теноксикаму класифікуються за частотою:

• Дуже часто (≥1/10): відсутні дані
• Часто (≥1/100 — <1/10): гастроінтестинальні розлади: печія, біль у шлунку, нудота, блювота, діарея, запор, метеоризм, гастропатія, стоматит, анорексія, порушення функції печінки
• Нечасто (≥1/1000 — <1/100): серцево-судинні реакції: серцева недостатність, тахікардія, підвищення АТ; алергічні реакції: висип, свербіж, еритема, кропив'янка, фотодерматит
• Редко (≥1/10000 — <1/1000): головний біль, запаморочення, сонливість, депресія, підвищення слуху і шум у вухах, подразнення очей, порушення зору; підвищення рівня азоту в крові, порушення кровотворення, підвищення активності печінкових трансаміназ, рівня білірубіну, перфорація або кровотечі з ШКТ
• Дуже рідко (<1/10000): синдром Стивенса-Джонсона, синдром Лайєлла, зниження рівня гемоглобіну, гранулоцитопенія

Взаємодії з іншими препаратами

Препарат Теноксикам потенціює ефекти антикоагулянтів, антиагрегантів і фібринолітиків, одночасне застосування знижує їхню ефективність. Посилює побічні дії гормонів кори наднирників, ГКС та естрогенів.

Збільшує концентрацію у крові літію та метотрексату. Індуктори мікросомального окислення (фенитоін, барбітурати, рифампіцин, фенилбутазон, тріцеклічні антидепресанти) підвищують утворення активних метаболітів.

Антациди і колестирамін зменшують абсорбцію препарату. Також можливе підвищення ризику побічних ефектів при одночасному застосуванні з інших НПЗП.

Спосіб застосування, курс і доза

Внутрішньо, після їди, в один і той же час доби: рекомендується приймати по 20 мг (1 таблетка) один раз на добу. При тривалому застосуванні — по 10 мг на добу.

Для обострення подагри — по 40 мг на добу протягом перших 2 днів, потім — по 20 мг протягом 5 днів.

Пожилі пацієнти зазвичай призначають по 20 мг на добу.

Передозування

Лікування симптоматичне, спеціальних антидотів не існує. Необхідна підтримуюча терапія та контроль життєвих функцій.

Особливі вказівки

• При лікуванні слід контролювати клінічний стан, функцію печінки і нирок, показники крові (протромбіновий індекс, гемоглобін, лейкоцити).
• Перед дослідженнями 17-кетостероїдів препарат слід припинити за 48 годин.
• Перед хірургічними втручаннями необхідно відмінити засіб за кілька днів.
• При застосуванні з діуретиками можливо затримання натрію і води.
• Під час лікування слід уникати керування транспортом і потенційно небезпечними механізмами через можливість появи головокружіння.

Умови зберігання

Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°C. Тримати у недоступному для дітей місці.

Діюча речовина

Теноксикам