Спектрацеф (Spectrumcef) – ефективний цефалоспориновий антибіотик широкого спектру дії

Спектрацеф є сучасним препаратам, що належить до групи цефалоспоринових антибіотиків третього покоління. Його активною речовиною є цефдиторена пивоксил, яка проявляє високий антибактеріальний ефект та здатна боротися з широким спектром бактеріальних збудників інфекцій. Препарат застосовується для лікування різних інфекційних захворювань, викликаних чутливими до нього мікроорганізмами.

Виробник

Препарат випускає компанія Тедек Мейджи Фарма, Іспанія.

Склад

Одна таблетка, покрита плівковою оболонкою, містить:

• Діюча речовина: цефдиторена пивоксил – 200,00 мг, що відповідає цефдиторену.
• Вспомогательные вещества: маннитол (приблизно 35 мг), натрія казеінат – 100 мг, кроскармеллоза натрію – 150 мг, натрія триполифосфат – 4 мг, магнію стеарат – 5 мг, Опадрай білий (гипромеллоза 21,9 мг, титан диоксид 10,9 мг, макрогол-400 2,2 мг), карнаубський віск – 0,06 мг, чорнило Опакод синій (шеллак IN IMS 74 OP, FD&C синій №1 – 50,41 %, бутанол – 24,35 %, алюмінієвий лак на основі брилиантового голубого – 11,25 %, титан диоксид – 4,49 %, пропіленгліколь – 2,91 %, ізопропанол – 4,65 %, концентрований аміачний розчин – 1,94 %).

Фармакологічна дія

Антибактеріальна дія.

Механізм дії цефдиторена пивоксил полягає у пригніченні синтезу бактеріальної клітинної стінки шляхом інгібування пеніцилінзв’язуючих білків (PBP). Це пролекарство цефдиторена, яке після всмоктування у кишечнику гідролізується до активної форми – цефдиторена. Висока ефективність препарату забезпечується його здатністю підтримувати концентрацію у плазмі крові, що перевищує мінімальну подавлюючу концентрацію (МПК) для більшості чутливих мікроорганізмів.

Фармакокінетика та особливості:

• Всмоктування: після перорального прийому швидко всмоктується у ШКТ, досягаючи максимуму через 2,5 години. Біодоступність становить близько 15–20%. Прийом з їжею збільшує швидкість та ступінь всмоктування.
• Розподіл: зв’язується з білками крові на 88%, об’єм розподілу – 40–65 л. Проникнення у слизову оболонку та бронхіальні секрети становить 60% та 20% відповідно.
• Метаболізм: до 18% препарату виводиться у незміненому вигляді нирками, основні метаболіти – П7 і М-ОН. Период напіввиведення – 1–1,5 години.
• Виведення: головним чином нирками, через кишечник виводиться незначна частина.

Показання до застосування

Препарат призначають для лікування інфекційних захворювань, викликаних чутливими мікроорганізмами:

• інфекції верхніх дихальних шляхів: гострий тонзиліт, фарингіт, гайморит;
• інфекції нижніх дихальних шляхів: обострення хронічного бронхіту, позалікарняна пневмонія;
• неускладнені інфекції шкіри та підшкірної клітковини: флегмона, інфіковані рани, абсцеси, фолікуліт, імпетіго, фурункулез.

Застосування при вагітності та лактації

Вагітність: клінічні дослідження у вагітних не проводилися, але у тварин відсутні дані про ембріотоксичність або тератогенність. Однак препарат застосовують лише у випадках, коли очікувана користь переважає потенційний ризик.

Лактація: недостатньо даних про проникнення цефдиторена у грудне молоко. У зв’язку з цим рекомендується припинити грудне вигодовування під час лікування.

Протипоказання

• і hypersensitivity до цефдиторена, інших цефалоспоринових або бета-лактамних препаратів;
• анамнестические реакции на пенициліни та інші бета-лактамні антибіотики;
• тяжка печінкова недостатність (клас C за Чайлд-Пью);
• пацієнти, що перебувають на гемодіалізі;
• реакції гіперчутливості до білка казеїну;
• первинний дефіцит карнітину;
• одночасне застосування з блокаторами H2-гестагеновими рецепторами;
• діти до 12 років.

Обережність

Рекомендується з обережністю застосовувати препарат у пацієнтів з підвищеною чутливістю до інших бета-лактамних антибіотиків, при алергічних реакціях у анамнезі, у хворих з порушеннями функції нирок (особливо у пожилих), а також при супутніх захворюваннях шлунково-кишкового тракту, включаючи коліт.

Побічні дії

Нежелані явища класифікуються за частотою та системами організму:

• З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, диспепсія, коліт (можливий у випадках тривалого застосування або у пацієнтів з історією коліту).
• Алергічні реакції: висип, кропив’янка, свербіж, анафілаксія (рідко).
• З боку крові: лейкоцитоз, тромбоцитопенія, еозинофілія (рідко).
• Інші можливі ефекти: порушення функції печінки, підвищення рівня печінкових ферментів, головний біль, запаморочення.

Взаємодія з іншими препаратами

При одночасному застосуванні з блокаторами H2-гестагенових рецепторів або іншими препаратами, що впливають на кислотність шлункового соку, можливе зміщення швидкості всмоктування цефдиторена. Комбінація з аміноглікозидами може підвищити нефротоксичність. Не рекомендується одночасне застосування з препаратами, що знижують рівень карнітину, через можливе погіршення стану карнітину у тканинах.

Спосіб застосування, курс лікування та дози

Дозування:

• Для дорослих та підлітків від 12 років рекомендується приймати по 200–400 мг цефдиторена пивоксилу двічі на добу залежно від тяжкості інфекції та чутливості збудника.
• Тривалість курсу лікування визначає лікар і зазвичай становить від 5 до 14 днів.

Спосіб застосування: таблетки слід запивати достатньою кількістю води, не розжовуючи. При прийомі з їжею всмоктування прискорюється та збільшується рівень концентрації у крові.

Передозування

При випадковому або навмисному передозуванні можливе посилення побічних ефектів. Лікування симптоматичне, з особливою увагою до функцій нирок та системи кровотворення. У разі необхідності проводиться замісна ниркова терапія.

Особливі зауваження

Перед початком лікування рекомендується провести алергічний тест. Тривале застосування препарату можливе лише під контролем лікаря. У разі появи шкірних висипів, свербежу, порушень з боку шлунково-кишкового тракту слід припинити прийом та звернутися до фахівця.

Умови зберігання

Препарат слід зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°C, недоступному для дітей.