Троспия хлорид — інструкція, склад, застосування та особливості препарату

Загальна інформація

Троспия хлорид — це фармакологічний препарат, що належить до групи м-холіноблокаторів. Використовується для лікування різних порушень функції сечового міхура, спричинених гіперактивністю детрузора, нейрогенною дисфункцією та іншими станами. Препарат має спазмолітичні та гангліоблокуючі властивості, що сприяє зменшенню спазму гладкої мускулатури та покращенню стану пацієнтів з порушеннями сечовипускання.

Склад та форма випуску

Склад:

• Активна речовина: троспия хлорид — 30 мг
• Вспомогальні речовини: лактозы моногідрат, микрокристалічна целюлоза, кукурудзяний крохмальний гліколат, кукурудзяний крохмаль, стеаринова кислота, повидон К25, діоксид кремнію колоїдний, гіпромелоза, титану діоксид

Оболонка таблетки: гіпромеллоза, титану діоксид, мікрокристалічна целюлоза, стеаринова кислота.

Форма випуску: таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакологічна дія

Фармакодинаміка

Троспия хлорид — це четвертичне амонієве з'єднання, що належить до групи м-холіноблокаторів. Являє собою конкурентного антагоніста ацетилхоліну на постсинаптичних мембранах гладкої мускулатури. Має високий аффінітет до м1 та м3 холінорецепторів, що дозволяє знижувати підвищену активність детрузора, зменшувати спазми та покращувати сечовипускання. Препарат не має центральних ефектів, його дія спрямована виключно на периферичну нервову систему.

Фармакокінетика

Всасування та розподіл: Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 4–6 годин після перорального прийому, період напіввиведення становить 5–18 годин. Препарат добре зв'язується з білками плазми (50–80%) та не кумулює у організмі.

Метаболізм та виведення: Основна частина виводиться нирками у незміненому вигляді, менша частина — у вигляді спіроалкоголь-метаболітів, що утворюються під час гідролізу ефірних зв'язків.

Показання до застосування

• Гіперактивність сечового міхура з недержанням, імперативними позивами та частим сечовипусканням при ідіопатичній гіперактивності детрузора
• Смешані форми недержання мочі
• Спастичні нейрогенні порушення функції сечового міхура (при розсіяному склерозі, травмах спинного мозку, інсультах, паркінсонізмі)
• Детрузор-сфінктер-дисінергія при інтермітуючому катетеризмі
• Поллакіурія та ніктурія
• Нічний та денний енурез
• Комплексна терапія циститів із симптоматикою гіперактивності

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Препарат може бути призначений у випадках, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини. Враховуючи можливі ризики, застосування рекомендується лише за призначенням лікаря і під контролем фахівця.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до компонентоів препарату
• Затримка сечовипускання
• Закритокутова глаукома
• Тахіаритмія
• Міастенія
• Діти до 14 років (без відповідної клінічної практики)

З обережністю: хвороби серцево-судинної системи, порушення ритму, тиреотоксикоз, гастроентерологічні захворювання, глаукома, хронічні запальні процеси кишечника, сухість у роті, ниркова недостатність, хронічне захворювання легень, вегетативна невропатія, токсикоз вагітності, церебральний параліч, синдром Дауна.

Побічні дії

Частота виникнення побічних ефектів залежить від індивідуальної чутливості та дози препарату:

• З боку серцево-судинної системи: тахікардія, відчуття болю за грудниною, обморок, тахіаритмія, гіпертензія (часто – >1:100; рідко – <1:1000)
• З боку шлунково-кишкового тракту: сухість у роті, диспепсія, запор, нудота, біль у животі (часто – >1:100; нечасто – 1:100-1000; рідко – <1:1000)
• З боку дихальної системи: одышка (нечасто)
• З боку нервової системи: рідко – спутаність свідомості, галюцинації
• З боку опорно-двигальної системи: рідко – некроз м'язових тканин
• З боку зору: порушення акомодації (нечасто)
• З боку сечовивідної системи: порушення опорожнення, затримка сечі (нечасто – <1:1000)
• З боку печінки: незначне підвищення трансаміноз
• Алергічні реакції: шкірна висипка, анафілаксія, синдром Стівенса-Джонсона (нечасто)

Взаємодія з іншими препаратами

При одночасному застосуванні троспії хлориду посилюється дія м-холіноблокаторів, антидепресантів, антиаритмічних засобів, бета-адреноміметиків та амантадину. Препарат знижує ефективність прокінетиків (метоклопраміду, цизаприду). Взаємодія з колестираміном, колестиполом або гуаром може зменшувати всмоктування троспії хлориду.

Не виявлено значущої взаємодії з цитохромом Р450, оскільки основний метаболізм відбувається під час гідролізу ефірних зв'язків.

Рекомендації щодо застосування

Дозування та курс лікування:

• Внутрішньо, до їди, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води.
• Дорослим та підліткам з 14 років — індивідуально, залежно від стану. Зазвичай призначають по 1/2 таблетки 3 рази на добу або по 1 таблетці вранці та 1/2 — ввечері (загалом 45 мг).
• При нирковій недостатності (кліренс креатиніну 10–30 мл/хв) добова доза не повинна перевищувати 15 мг.
• Тривалість курсу — 2–3 місяці, за потреби — контроль лікаря кожні 3–6 місяців.

Передозування

Симптоми: посилення антихолінергічних проявів — порушення зору, тахікардія, сухість у роті, гіперемія шкіри. Лікування включає промивання шлунка, прийом адсорбентів, інстиляцію пилокарпіну при глаукомі, катетеризацію сечового міхура при затримці. У важких випадках застосовують холіноміметики, внутрішньовенно — бета-адреноблокатори під контролем ЕКГ та АТ.

Особливі вказівки

При порушеннях функції внутрішнього сфінктера уретри або детрузора необхідне повне його очищення шляхом катетеризації. Перед початком лікування слід виключити органічні причини симптомів, такі як рак, інфекції, серцева недостатність. Вплив на здатність керувати транспортом та механізмами — може погіршувати зір, тому слід бути обережним у період початку лікування або під час зміни доз.

Умови зберігання та термін придатності

Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі 15–25°C. Термін придатності — 5 років.

Препарат доступний у аптеках за рецептом.