Інструкція з застосування препарату

Склад

Діяльні речовини: метформіну гидрохлорид 1000 мг

Допоміжні речовини: гіпромеллоза – 35,2 мг; повідон – 53 мг; магнію стеарат – 5,8 мг

Оболонка: гіпромеллоза – 11,5 мг; макрогол 6000 – 2,3 мг; титан диоксид (Е171) – 9,2 мг

Фармакологічна дія

Фармакодинаміка

Гіпоглікемічний препарат з групи бигуанідів. Забезпечує зниження рівня глюкози в крові як у стані спокою, так і після їжі. Не стимулює секрецію інсуліну, тому не викликає гіпоглікемії. Механізми дії метформіну включають:

• зниження глюконеогенезу у печінці через пригнічення глюконеогенезу та глікогенолізу;
• підвищення чутливості м'язів до інсуліну, що покращує поглинання та utilization глюкози;
• гальмування всмоктування глюкози в кишечнику.

Завдяки впливу на глікогенсинтазу, метформін стимулює внутріклітинний синтез глікогену та підвищує транспортну здатність мембранних транспортних протеїнів глюкози. Незалежно від рівня глюкози в крові, препарат має позитивний вплив на ліпідний обмін, знижуючи рівень холестерину, холестерину низької щільності та тригліцеридів.

Фармакокінетика

Всасування

Після перорального застосування максимальна концентрація у плазмі крові (Cmax) досягається приблизно через 2,5 години і не перевищує 4 мкг/мл при максимальній дозі. Їжа зменшує та ускладнює швидкість всмоктування. Абсолютна біодоступність становить близько 50-60%.

Розподіл

Практично не зв'язується з білками плазми. Об'єм розподілу (Vd) становить 63-276 л. Накапичується в слинних залозах, м'язах, печінці та нирках. Проникає у еритроцити.

Виведення

Виводиться нирками у незміненому вигляді. Кліренс нирками понад 400 мл/хв. Тривалість напіввиведення (T1/2) – близько 6,5 години.

Особливості фармакокінетики при клінічних станах

При зниженій функції нирок кліренс метформіну зменшується пропорційно кліренсу креатиніну, що призводить до подовження T1/2 та підвищення концентрації препарату у крові.

Показання

• Цукровий діабет 2-го типу, особливо у пацієнтів із надмірною масою тіла, при неефективності дієтотерапії та фізичних навантаженнях.
• Може застосовуватися як монотерапія або у комбінації з іншими пероральними гіпоглікемічними препаратами та інсуліном.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Препарат протипоказаний у період вагітності та лактації.

Перед плануванням вагітності рекомендується нормалізувати рівень глюкози інсулінотерапією. У разі настання вагітності слід повідомити лікаря та замінити препарат на інсулін. Метформін проникає у молоко у дослідженнях на тваринах, тому при годуванні груддю слід прийняти рішення про припинення годування або скасування препарату.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до метформіну або інших компонентів препарату.
• Діабетичний кетоацидоз, діабетична прекома.
• Почечна недостатність з кліренсом креатиніну <60 мл/хв.
• Гострі стану, що впливають на функцію нирок (дегідратація, важкі інфекційні захворювання).
• Внутрішньосудинне введення йодзміщених контрастних речовин.
• Гострі чи хронічні захворювання, що викликають тканинну гіпоксію (серцева недостатність, дихальні розлади, інфаркт міокарда, шок).
• Печінкова недостатність.
• Лактацидоз (у тому числі у анамнезі).
• Вагітність та період годування груддю.
• Гостра алкогольна інтоксикація, хронічний алкоголізм.
• Дотримання низькокалорійної дієти (<1000 ккал/добу).
• Дитячий вік до 10 років.

З обережністю застосовувати у дітей віком від 10 до 12 років, а також у пацієнтів старше 60 років, що виконують важку фізичну роботу.

Побічні дії

Частота виникнення:

• Часто (≥1/100, <1/10): порушення смаку.
• Нечасто (≥1/1000, <1/100): диспептичні явища: нудота, блювання, металевий присмак у роті, відсутність апетиту, діарея, біль у животі.
• Рідко (≥1/10 000, <1/1000): алергічні реакції (зокрема шкірні), гіперемія, свербіж, кропив’янка.
• Дуже рідко (<1/10 000): лактацидоз, зменшення рівня вітаміну B12, порушення функції печінки (підвищення трансамінази, гепатит).

Зазвичай побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту виникають на початку терапії і зменшуються при поступовому підвищенні дози та прийомі препарату під час або після їжі.

Взаємодія з іншими препаратами

• Протипоказані комбінації: внутрішньовенне введення йодзміщених контрастних речовин у пацієнтів із цукровим діабетом, оскільки можливе ускладнення у вигляді ниркової недостатності та лактацидозу. При такій процедурі препарат слід скасувати за 48 годин до та не відновлювати раніше ніж через 2 дні після дослідження при нормальній функції нирок.
• Нерекомендувані: алкоголь, оскільки збільшує ризик лактацидозу.
• Обережно: натрійзнижуючі препарати (фуросемід), глюкокортикоїди, бета-адреноміметики, гормони щитовидної залози, сульфонилмочевина, інсулін, глюкагон, інгібітори АПФ, антикоагулянти – можуть впливати на рівень глюкози у крові та потребують корекції дози препарату.

Як приймати, курс та дози

Загальні рекомендації: препарат слід приймати внутрішньо під час або після їжі, запиваючи достатньою кількістю води.

Дози для дорослих

• Монотерапія: початкова доза – 500 мг 1-2 рази на добу або 850 мг 1 раз на добу.
• Через 10-15 днів дозу можна поступово підвищувати, орієнтуючись на рівень глюкози у крові, до середньої добової дози: 3-4 таблетки по 500 мг або 2-3 по 850 мг або 2 по 1000 мг.
• Максимальна добова доза – 3000 мг у 3 прийоми.
• При призначенні високих доз (2000-3000 мг) можлива заміна двох таблеток по 500 мг на одну по 1000 мг.

Дози для дітей (від 10 до 18 років)

• Монотерапія та у комбінації з інсуліном: початкова доза – 500 мг 1 раз на добу або 850 мг у 1 прийом.
• Через 10-15 днів – поступове збільшення дози залежно від рівня глюкози у крові, з обережністю для запобігання побічних ефектів.
• Максимальна добова доза – 2000 мг (4 таблетки по 500 мг або 2 по 1000 мг) у 2-3 прийоми.

Дозу інсуліну визначає лікар відповідно до рівня глюкози.

Передозування

При застосуванні метформіну у дозах до 85 г гіпоглікемія не спостерігається. При значній передозуванні може розвинутися лактацидоз – стан з такими симптомами:

• висока слабкість, сонливість, нудота, блювання, діарея, біль у животі;
• знижений артеріальний тиск, гіпотермія, порушення дихання, спутаність свідомості, судоми.

Лікування – негайна відміна препарату та госпіталізація. Основний метод – гемодіаліз для видалення лактату і метформіну.

Особливі вказівки

• Не застосовувати у період гострих захворювань, що супроводжуються дегідратацією або порушенням функції нирок.
• Перед проведенням рентгенологічних досліджень з використанням йодзміщених контрастних речовин – припинити прийом препарату за 48 годин та відновити не раніше ніж через 2 дні після дослідження при нормальній функції нирок.
• Під час довготривалої терапії контролювати рівень вітаміну B12.