Виробник

Виробником препарату є компанія Берлін-Хеми АГ/Менарини-Фон Хейден ГмбХ, що знаходиться у Німеччині.

Склад

Діючий засіб: ранолазин 1000 мг

Допоміжні речовини: мікрокристалічна целюлоза, сополімер метакрилової кислоти та етилкрилату (1:1), гіпромелоза, магнію стеарат, натрію гідроксид.

Плівкова оболонка: опадрай II оранжевий 85F93265 (макрогол 3350, полівініловий спирт частково гідролізований, тальк, діоксид титану, жовтий залізний оксид (Е172), червоний залізний оксид (Е172), карнаубський віск та інші допоміжні компоненти).

Фармакологічна дія

Фармакодинаміка

Ранекса є антиангінальним препаратом. Діючий засіб — ранолазин — інгібує пізній потік іонів натрію у клітини міокарда. Це зменшує внутрішньоклітинне накопичення натрію, що сприяє зниженню рівня внутрішньоклітинного іонного дисбалансу під час ішемії. Зниження надлишку внутрішньоклітинного кальцію сприяє розслабленню міокарда і знижує діастолічний напруження стінок шлуночків. Електрофізіологічними проявами дії є скорочення інтервалу QTc та позитивний вплив на діастолічне розслаблення. Це сприяє збільшенню часу до виникнення приступу стенокардії та покращенню переносимості фізичних навантажень.

Клінічні дослідження

• Знижує частоту приступів стенокардії та потребу у короткочасному нітрогліцерині.
• Не викликає розвитку толерантності при тривалому застосуванні.
• Збільшує час до виникнення перших симптомів ішемії при фізичних навантаженнях.
• Значно покращує переносимість фізичних навантажень, що підтверджено клінічними дослідженнями.

При додаванні ранолазину до лікування іншими антиангінальними препаратами доведена його ефективність у збільшенні тривалості фізичних навантажень, що перевищує плацебо.

Електрокардіографічні ефекти

При застосуванні ранолазину спостерігається збільшення інтервалу QTc приблизно на 6 мс при дозі 1000 мг двічі на добу, а також зміни у зубцях Т та сегменті ST. Ці зміни є результатом інгібування швидкого калієвого току та пізнього натрієвого току.

Зменшення частоти аритмій, зокрема шлуночкових тахікардій, також відзначено при застосуванні препарату.

Фармакокінетика

Всасування

Після внутрішнього прийому ранолазин швидко всмоктується з часом досягнення максимальної концентрації (Tmax) у крові — 2-6 годин. Біодоступність становить 35-50%, з високою індивідуальною варіабельністю. При підвищенні дози з 500 до 1000 мг двічі на добу AUC зростає у 2,5-3 рази. Концентрація у плазмі стабілізується через 3 дні.

Розподіл

Приблизно 62% ранолазину зв’язується з білками плазми, переважно з альфа-1-кислотними глікопротеїнами. Об’єм розподілу (Vss) — близько 180 л.

Метаболізм

Ранолазин швидко метаболізується у печінці, переважно за допомогою ізоферментів CYP3A4 та CYP2D6, шляхом О-деметилювання та N-деалкилирования. Метаболіти виводяться переважно з калом і сечею у кількості менш ніж 5% від прийнятої дози.

Виведення

Тривалість напіввиведення — близько 7 годин. Концентрація у крові досягає стабільних рівнів за 3 дні при дворазовому прийомі.

Особливі випадки

У пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю (III-IV функціональні класи за NYHA) рівень ранолазину у крові підвищується приблизно на 30%. У пацієнтів із різними ступенями ниркової недостатності AUC може бути підвищена у 1,7–2 рази, а у важких випадках — у 5 разів. У випадках печінкової недостатності середньої тяжкості рівень препарату також зростає, що може впливати на безпеку застосування.

Показання до застосування

• Стабільна стенокардія

Застосування під час вагітності та годування груддю

Протипоказано через відсутність достатніх даних щодо безпеки. Проникнення ранолазину у грудне молоко не досліджено, тому застосування у період лактації заборонено.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до компонентів препарату
• Тяжка ниркова недостатність (КК < 30 мл/хв)
• Помірна або тяжка печінкова недостатність (класи Чайлд-Пью 7-9 та >9 відповідно)
• Одночасне застосування з потужними інгібіторами CYP3A4 (ітраконазол, кетоконазол, інші)
• Одночасне застосування з деякими антиаритміками (наприклад, хінідин, дофетилід), окрім амиодарону та соталолу
• Вік до 18 років
• Вагітність та годування груддю
• Наследственна або придбана непереносимість лактози (для 1000 мг)

Обережність слід дотримуватися у разі: легка форма печінкової або ниркової недостатності, пацієнтам старше 75 років, з малою масою тіла (<60 кг), при синдромі пролонгованого QT, застосуванні інгібіторів CYP3A4 середньої сили дії, індукторів CYP3A4, а також у разі застосування з препаратами, що впливають на гломерулярний фільтраційний процес.

Побічні дії

З боку обміну речовин: знижений апетит, анорексія, дегідратація.

З боку нервової системи: головокруження, головна біль, тривога, безсоння, галюцинації, дезорієнтація, амнезія, спутаність свідомості, сонливість, тремор, постуральне головокруження.

З боку зору: нечіткість зору, порушення зору.

З боку слуху та рівноваги: шум у вухах, запаморочення, зниження слуху.

З боку серцево-судинної системи: прилив крові до обличчя, зниження артеріального тиску, похолодання кінцівок, ортостатична гіпотензія.

З боку дихальної системи: одышка, кашель, носові кровотечі, відчуття стиснення у горлі.

З боку травної системи: запори, нудота, блювота, болі в животі, сухість слизових, диспепсія, метеоризм.

З боку шкіри: свербіж, гіпергідроз, алергічний дерматит, кропив’янка, набряк Квінке.

З боку м’язово-скелетної системи: болі в кінцівках, спазми м’язів, набряки суглобів.

З боку сечовивідної системи: дизурія, гематурія, хроматурія, гостра ниркова недостатність.

З боку статевої системи: еректильна дисфункція (рідко).

З лабораторних показників: підвищення рівня креатиніну, мочовини, пролонгування QTc, тромбоцитоз, лейкоцитоз, зниження маси тіла, а також підвищення активності печінкових ферментів (рідко).

Загальні порушення: астенія, втома, периферичні набряки.

Взаємодія з іншими препаратами

Одночасне застосування з потужними інгібіторами CYP3A4 (ітраконазол, кетоконазол, інші) заборонено, оскільки це підвищує концентрацію ранолазину у крові та ризик розвитку побічних ефектів.

Обережність слід дотримуватися при застосуванні з інгібіторами CYP3A4 середньої сили дії (дилтіазем, еритроміцин, флуконазол) — можливо зниження дози препарату.

Індукція CYP3A4 (рифампіцин, фенитоїн, зверобій) може знизити ефективність препарату.

Спосіб застосування, курс і дози

Загальні рекомендації

• Препарат приймається внутрішньо, незалежно від прийому їжі.
• Розподіляється на дві рівні дози на добу — вранці та ввечері.
• Дозування підбирається лікарем індивідуально, залежно від стану пацієнта.

Рекомендуваний початковий режим

• Зазвичай — 500 мг двічі на добу.
• За необхідності можливо поступове підвищення до 1000 мг двічі на добу, під контролем лікаря.

Тривалість курсу визначає лікар залежно від клінічної ситуації.

Передозування

При передозуванні можливі симптоми — нудота, блювота, запаморочення, гіпотензія. Лікування — симптоматичне, забезпечення підтримки життєвих функцій. Специфічного антидоту не існує. Необхідна госпіталізація та спостереження у медичному закладі.

Особливі вказівки

Перед початком лікування слід провести повний клінічний огляд, визначити функціональний стан печінки та нирок. Під час лікування необхідно контролювати ЕКГ, особливо у пацієнтів з ризиком розвитку удлинення QT або з уже наявною аритмією.

Препарат слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, які отримують лікарські засоби, що впливають на серцевий ритм або мають потенціал подовжити інтервал QT.

Форма випуску

Таблетки по 500 мг та 1000 мг у пачках по 30 або 60 штук, у плівковій оболонці.

Умови зберігання

Зберігати у сухому, недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°C.

Гарантійний строк придатності

5 років від дати виготовлення. Не застосовувати по закінченню строку придатності.

Діюча речовина

Ранолазин — інгібітор пізнього потоку іонів натрію, що застосовується для зменшення ішемічних порушень і покращення прогнозу при стабільній стенокардії.