Інструкція із застосування препарату Парацетамол

Загальна інформація

Парацетамол — це ефективний ненаркотичний анальгетик та жарознижувальний засіб, який широко використовується для швидкого полегшення болю та зниження температури при різних гострих та хронічних станах. Препарат має високу біодоступність, швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту та проникає через гематоенцефалічний бар’єр, забезпечуючи терапевтичний ефект у центральній нервовій системі.

Склад

Фармакологічна дія

Фармакодинаміка

Парацетамол — це ненаркотичний анальгетик, який має виражений знеболюючий та жарознижувальний ефект. Механізм дії полягає у блокуванні ферментів циклооксигенази 1 та 2 у центральній нервовій системі, що призводить до зниження вироблення простагландинів, відповідальних за виникнення болю та підвищення температури тіла. В умовах запалення клітинні пероксидази нейтралізують дію парацетамолу на циклооксигеназу у тканинах, тому препарат не має значного протизапального ефекту. Не впливає негативно на водно-сольовий баланс та слизову оболонку шлунково-кишкового тракту.

Фармакокінетика

Парацетамол швидко всмоктується з травного тракту, час досягнення максимальної концентрації у крові — 0,5–2 години. Максимальна концентрація становить 5–20 мкг/мл. Зв’язок з білками плазми — близько 15%. Проникає через гематоенцефалічний бар’єр. Менше 2% від прийнятої дози проникає у грудне молоко. Терапевтично значуща концентрація у плазмі досягається при дозі 10–15 мг/кг. Метаболізується у печінці, основна частина — 80% — у реакціях кон’югації з глюкуроновою кислотою та сульфатами, що утворюють неактивні метаболіти. 17% піддається гидроксильованню з утворенням активних метаболітів, які кон’югують з глутатионом, цистеїном та меркаптуровою кислотою. Основними ферментами для метаболізму є CYP2E1, CYP1A2 та CYP3A4. Виводиться переважно через нирки — 85–95% у вигляді кон’югованих метаболітів, 3% — у незмінному вигляді. Термін напіввиведення — 2–3 години.

Показання до застосування

• Болісний синдром різної етіології: головний біль, мігрені, зубний біль, невралгії, м’язовий та ревматичний біль, больовий синдром при травмах і опіках.
• Підвищена температура тіла при простудних і грипозних захворюваннях.
• Болісний синдром при альгодисменореї.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Препарат можна застосовувати під контролем лікаря, враховуючи співвідношення користь/ризик. Вагітним, жінкам, що годують груддю, препарат призначають з обережністю, оскільки у малих кількостях він проникає у грудне молоко. Не рекомендується застосовувати у перші 3 місяці життя малюкам без консультації спеціаліста.

Протипоказання

• Індивідуальна підвищена чутливість до компонентів препарату.
• Захворювання системи крові: агранулоцитоз, тромбоцитопенія, гемолітична анемія.
• Генетична непереносимість глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.
• Непереносимість фруктози, дефіцит сахаразы/ізомальтази, глюкозо-галактозна мальабсорбція.
• Період новонародженості (до 1 місяця).

Побічні дії

При застосуванні у рекомендованих дозах побічні ефекти виникають рідко. Можливі алергічні реакції: шкірна сып, свербіж, кропив’янка, набряк Квінке. У рідкісних випадках — мультиформна еритема, синдром Стивенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз. Можливі диспептичні розлади: нудота, блювання, болі в епігастрії, підвищення активності печінкових ферментів, гепатонекроз. Інші — головокружіння, слабкість, анемія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, порушення сну. При тривалому застосуванні у високих дозах можливе ураження печінки та нирок.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

• Збільшує антикоагулянтний ефект варфарину та інших кумаринів, підвищуючи ризик кровотечі.
• Індуктори ферментів печінки (барбитурати, фенитоїн, рифампіцин) знижують ефективність парацетамолу.
• Етанол посилює гепатотоксичний ефект.
• Інгібітори ферментів (циметидин) знижують ризик гепатотоксичності.
• Комбіноване застосування з нестероїдними протизапальними засобами посилює нефротоксичність.
• При спільному застосуванні з саліцилатами можливий ризик розвитку раку нирок і сечового міхура.

Рекомендована доза і режим застосування

Дітям

• Від 3 до 12 місяців: 2,5–5 мл сиропу (60–120 мг парацетамолу) 3–4 рази на добу.
• Від 1 до 5 років: 5–10 мл сиропу (120–240 мг) 3–4 рази на добу.
• Від 5 до 12 років: 10–20 мл сиропу (240–480 мг) 3–4 рази на добу.

Дорослим та особам з масою тіла понад 60 кг

Рекомендована доза — 20–40 мл сиропу (480–960 мг) 3–4 рази на добу.

Передозування

Признаки передозування включають нудоту, блювання, болі в епігастрії, блідість шкірних покривів, анорексію. Через 24–48 годин можливий розвиток гепатонекрозу. У разі підозри на передозування необхідно невідкладно звернутися до лікаря. Специфічний антидот — N-ацетилцистеїн. Лікування включає промивання шлунка, призначення адсорбентів та внутрішньовенне введення метионина або N-ацетилцистеїну залежно від часу, що минув після передозування.

Особливі вказівки

• Перед застосуванням необхідно проконсультуватися з лікарем, особливо при захворюваннях печінки або нирок.
• Не слід поєднувати з алкоголем, оскільки це підвищує ризик гепатотоксичності.
• При тривалому лікуванні — контроль функціонального стану печінки та крові.
• Не рекомендується застосовувати у період новонародженості (до 1 місяця).

Форма випуску

Сироп для перорального застосування.

Умови зберігання

Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище +25°C. Тримати у недоступному для дітей місці.

Термін придатності

3 роки з дати виготовлення. Не застосовувати після закінчення строку придатності.

Додаткова інформація

Джерело активної речовини — парацетамол. Виробник — компанія Фармстандарт-Лексредства. Кожна упаковка містить 0.195 кг сиропу з відповідною кількістю діючого засобу, що забезпечує ефективний та безпечний застосунок згідно з інструкцією.