Виробник

Фармахеми Б.В., Нідерланди

Склад

1 мл розчину містить:

• Діюча речовина: паклітаксел 6 мг
• Допоміжні речовини: макрогол гліцерилрецинолеат 527 мг, лимонна кислота безводна 2 мг, етанол абсолютний 396 мг (до 0,933 г, що еквівалентно 1 мл)

Фармакологічна дія

Фармакотерапевтична група

Протипухлинний засіб, алкалоїд

Код АТХ

L01CD01

Фармакодинаміка

Паклітаксел — цитостатичний противоопухолевий препарат із групи таксанів, отриманий напівсинтетичним шляхом. Механізм його дії полягає у стимуляції збірки внутрішньоклітинних структур — мікротрубочок з димерних молекул тубуліну, стабілізації їх структури, пригніченні деполімерації та зупинці динамічної реорганізації, що порушує клітинний поділ у М-фазі клітинного циклу. Також паклітаксел спричиняє утворення аномальних скупчень мікротрубочок і формування множинних зірчастих скупчень під час митозу.

За експериментальними даними, препарат має мутагенні та ембріотоксичні властивості, а також знижує репродуктивну функцію.

Фармакокінетика

Концентрація паклітакселу в плазмі крові після внутрішньовенного введення зменшується за двофазною моделлю. Після інфузій у дозах 135 та 175 мг/м² на протязі 3 та 24 годин період напіввиведення та загальний кліренс препарату варіюють залежно від дози та тривалості введення: від 13,0 до 52,7 годин, об’єм розподілу — від 198 до 688 л/м². При багатокурсному лікуванні не спостерігається кумуляції препарату. Більше 89% паклітакселу зв’язується з плазмовими білками. Метаболізується у печінці за участю ізоферментів CYP2C8 та CYP3A4 у 6-альфа-гідроксипаклітаксел і 3-парагідроксипаклітаксел. Виведення — 14% у незмінному вигляді через нирки та 71% через кишечник; решта — метаболіти, головним чином 6-альфа-гідроксипаклітаксел.

Показання до застосування

• Рак яєчників: терапія першої лінії у комбінації з препаратами платини у пацієнтів з поширеним раком або залишковою пухлиною (більше 1 см) після початкової лапаротомії; терапія другої лінії у пацієнтів з метастатичним раком яєчників після стандартної терапії, що не дала позитивного результату.
• Рак молочної залози: ад’ювантна терапія у пацієнтів із метастазами у лімфатичних вузлах після стандартної комбінованої хіміотерапії; перша лінія у пацієнтів із пізніми стадіями раку або метастатичним раком після рецидиву протягом 6 місяців після початку ад’ювантної терапії; перша лінія у комбінації з препаратами антрациклінового ряду або трастузумабом при відповідних характеристиках HER-2; терапія другої лінії у пацієнтів із прогресією після попередньої хіміотерапії з використанням антрациклінів.
• Немелкоклітинний рак легень: перша лінія у комбінації з цисплатином або у вигляді монотерапії у пацієнтів, що не планують оперативне або радіаційне лікування.
• Саркома Капоші, спричинена ВІЛ-інфекцією: терапія другої лінії.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Препарат заборонено до застосування під час вагітності та годування груддю.

Протипоказання

• Підвищена чутливість: до паклітакселу або будь-яких компонентів препарату, особливо до макроголу гліцерилрецинолеату.
• Початкові рівні нейтрофілів: менше 1500/мкл крові у пацієнтів із солідними пухлинами; менше 1000/мкл у пацієнтів із саркомою Капоші, спричиненою ВІЛ.
• Серйозні інфекційні процеси: у пацієнтів із саркомою Капоші.
• Вагітність та годування груддю.
• Дитячий вік: через відсутність достатніх даних щодо безпеки та ефективності.

Обережність

• Тромбоцитопенія (менше 100 000/мкл), печінкова недостатність, гострі інфекційні захворювання (зокрема герпес, оперізуючий лишай, вітряна віспа).
• Тяжкі хронічні захворювання серця: ішемічна хвороба, інфаркт, аритмії.

Побічні дії

Як правило, побічні ефекти не відрізняються за частотою та важкістю при лікуванні різних онкологічних захворювань. Однак при саркомі Капоші, спричиненій ВІЛ, спостерігаються частіше та більш важкі інфекції, пригнічення кровотворення та фебрильна нейтропенія.

Побічні ефекти при монотерапії

• З боку крові: дуже часто — мієлосупресія, нейтропенія, анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, кровотечі; часто — фебрильна нейтропенія; дуже рідко — гострий мієлоїдний лейкоз, мієлодиспластичний синдром; частота невідома — синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання.
• З боку імунної системи: дуже часто — легкі реакції гіперчутливості (гіперемія, шкірна висипка); часто — виражені реакції гіперчутливості (зниження АТ, ангіоневротичний набряк, порушення дихання, кропив’янка); дуже рідко — анафілактичні реакції, у тому числі з летальним результатом.
• З боку нервової системи: дуже часто — нейротоксичність, переважно периферична нейропатія; рідко — слабкість кінцівок, спутаність свідомості, епілептичні напади, головний біль.
• З боку серцево-судинної системи: дуже часто — зміни на ЕКГ, зниження АТ; часто — брадикардія; рідко — підвищення АТ, тромбози, кардіоміопатія, інфаркт міокарда.
• З боку дихальної системи: рідко — одышка, плеврит, пневмонія.
• З боку травної системи: дуже часто — нудота, блювота, діарея, мукозит; рідко — перфорація кишечника, панкреатит, кишкова непрохідність.
• З боку печінки: дуже рідко — гепатонекроз, печінкова енцефалопатія.
• З боку зору та органів слуху: дуже рідко — зміни зору, шум у вухах.
• З боку шкіри та підшкірної клітковини: дуже часто — алопеція; часто — зміни шкіри, висип, еритема.
• З боку м’язово-скелетної системи: дуже часто — артралгія, міалгія.
• Інші прояви: дуже часто — вторинні інфекції; рідко — сепсис, перитоніт, загальне недомагання, підвищення температури.

Побічні реакції при комбінованій терапії

Застосування у комбінації з цисплатином або трастузумабом може підвищити частоту та тяжкість деяких побічних ефектів, зокрема нейропатії, серцевих порушень, інфекцій.

Взаємодія з іншими препаратами

При застосуванні паклітакселу у комбінації з цисплатином або іншими хіміопрепаратами можливе зміщення фармакокінетичних параметрів, що потребує корекції дози та контролю стану пацієнта.

Як приймати, курс лікування та дози

Загальні рекомендації: препарат вводиться внутрішньовенно крапельно або струменево під контролем лікаря. Дозування залежить від типу пухлини, стадії захворювання, стану пацієнта та інших факторів.

• Стандартна доза: зазвичай 135 мг/м² кожні 3 тижні або 175 мг/м² кожні 3 тижні, за інструкцією лікаря.
• Курс лікування: визначається індивідуально, зазвичай від 4 до 6 циклів, з перервами для контролю стану пацієнта.
• Дозування та режим: залежить від типу онкологічного захворювання, обов’язково визначається лікарем з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта.

Передозування

При випадковому або навмисному застосуванні більшої ніж рекомендована дози можливе посилення побічних реакцій, зокрема мієлосупресії. Лікування — симптоматичне, підтримуюча терапія, контроль кровотворної функції та функцій життєво важливих органів.

Опис

Препарат у вигляді прозорого або майже прозорого розчину для внутрішньовенного введення. Забезпечує швидкий нагляд за станом пацієнта під час і після інфузії. Зберігається у захищеному від світла місці при температурі не вище 25°C.

Особливі вказівки

• Перед початком терапії необхідно провести повний клінічний та лабораторний обстеження.
• Під час лікування слід регулярно контролювати кровотворення, функцію печінки, нирок та серця.
• У разі появи симптомів алергічних реакцій — негайно припинити введення та розпочати відповідне лікування.

Форма випуску

Розчин для інфузій у флаконах по 5 мл, у картонній упаковці — 1 або 5 флаконів.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25°C у захищеному від світла місці. Берегти від дітей.

Термін придатності

Зазвичай 2 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.