Виробник

Виробником препарату є компанія Валента Фарм АО.

Склад препарату

Кожна таблетка містить:

• Діюча речовина: Інозин Пранобекс – 500,0 мг
• Допоміжні речовини:
  • Мікрокристалічна целюлоза – 33,5 мг
  • Перлітол флеш (маннітол – 80 % і кукурудзяний крохмаль – 20 %) – 33,5 мг
  • Карбоксиметилкрохмаль натрію – 67,0 мг
  • Повидон К-17 – 10,0 мг
  • Магнію стеарат – 6,0 мг

Фармакологічна дія

Код АТХ: J05AX05

Фармакодинамика: Інозин Пранобекс – синтетичний похідний пурину, що складається з інозину та N,N-диметиламіно-2-пропанолу у молярному співвідношенні 1:3. Має імуностимулюючу активність та неспецифічну противірусну дію. Ефективність комплексу обумовлена присутністю інозину, а другий компонент підвищує його доступність для лімфоцитів.

Препарат відновлює функції лімфоцитів у умовах імунодепресії, підвищує бластогенез у популяції моноцитів, стимулює експресію мембранних рецепторів на поверхні Т-хелперів, запобігає зниженню активності лімфоцитів під впливом глюкокортикостероїдів, нормалізує їх включення тиміду. Інозин Пранобекс стимулює активність Т-лімфоцитів та природних кілерів, функції Т-супресорів і Т-хелперів, підвищує продукцію імуноглобуліну G (Ig G), інтерферону-γ, міжлікінів ІЛ-1 та ІЛ-2, знижує утворення протизапальних цитокінів - ІЛ-1-4 і ІЛ-10, потенціює хемотаксис нейтрофілів, моноцитів і макрофагів.

Препарат проявляє противірусну активність in vivo щодо вірусів простого герпесу, цитомегаловірусу, вірусу кору, вірусу Т-клітинної лімфоми, поліовірусів, вірусів грипу А і В, ЕІНСО-вирусу, вірусів енцефаломіокардиту і конського енцефаліту. Механізм противірусної дії полягає у інгібуванні вірусної РНК та дигідроптероатсінтетази, що бере участь у реплікації деяких вірусів, а також у підвищенні синтезу антивірусних інтерферонів лимфоцитами.

Фармакокінетика: Після перорального прийому препарат добре всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Максимальні концентрації у плазмі крові досягає через 1-2 години. Швидко метаболізується й виводиться нирками. Метаболізується аналогічно ендогенним пуриновим нуклеотідам з утворенням мочевини. Період напіввиведення становить 3,5 години для N,N-диметиламіно-2-пропанолу та 50 хвилин для 4-ацетамідобензоату. Виводиться з організму упродовж 24-48 годин.

Показання до застосування

• Лікування грипу та інших гострих респіраторних вірусних інфекцій
• Інфекції, викликані вірусом герпесу I та II типів: генітальний та лабіальний герпес, герпетичний кератит, вітряна віспа, оперізувальний лишай
• Інфекційний мононуклеоз, спричинений вірусом Епштейна-Барра
• Цитомегаловірусна інфекція
• Тяжкий перебіг кору
• Папілломавірусні інфекції: папіломи гортані/голосових зв’язок (фіброзного типу), генітальні папіломи у чоловіків та жінок, бородавки
• Підострий склерозуючий панэнцефаліт
• Контактний молюск

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Препарат протипоказаний вагітним і жінкам, які годують груддю, оскільки безпека застосування під час вагітності не досліджена.

Протипоказання

• Індивідуальна підвищена чутливість до інозину Пранобексу або інших компонентів препарату
• Подагра
• Мочекам’янна хвороба
• Хронічна ниркова недостатність
• Арітмії
• Вагітність та період грудного вигодовування
• Дитячий вік до 3 років (вага тіла до 15-20 кг)

З обережністю слід застосовувати при:

• Одночасному прийомі з інгібіторами ксантиноксидази (аллопуринол) або препаратами, що блокують секрецію мочевої кислоти
• Острих порушеннях функції печінки

Побічні дії

Частота виникнення побічних ефектів за класифікацією ВООЗ:

• З боку нервової системи: часті – головний біль, запаморочення, втома, погіршення самопочуття, слабкість; нечасті – нервозність, сонливість, безсоння
• З боку шлунково-кишкового тракту: часті – зниження апетиту, нудота, блювота, больові відчуття у епігастрії; нечасті – діарея, запор
• З боку печінки та жовчовивідних шляхів: часті – тимчасове підвищення активності трансаміноз, щелочної фосфатази у крові, підвищення рівня мочевини
• З боку шкіри і підшкірних тканин: часті – зуд, висип; нечасті – макуло-папульозна висип, кропив’янка, ангіоневротичний набряк
• З боку нирок і сечовивідних шляхів: нечасті – поліурія
• Загальні порушення: часті – біль у суглобах, обострение подагри
• Лабораторні дані: часті – підвищення рівня азоту мочевини у крові

Взаємодія з іншими препаратами

Імуносупресанти знижують імуностимулюючу ефективність препарату. Обережність слід дотримуватися при одночасному застосуванні з інгібіторами ксантиноксидази (аллопуринол) і препаратами, що блокують секрецію мочевої кислоти. Спільне застосування з зидовудином може підвищити його концентрацію у крові та подовжити період напіввиведення, що може вимагати корекції дози.

Як приймати, курс та дозування

Таблетки приймають внутрішньо після їжі, запиваючи невеликою кількістю води. Рекомендована доза для дорослих та дітей від 3 років (з масою тіла понад 15-20 кг):

• 50 мг/кг маси тіла на добу, розподілені на 3-4 прийоми
• В середньому для дорослих — 6-8 таблеток на добу
• Для дітей — по 0,5 таблетки на 5 кг маси тіла, також в 3-4 прийоми

При тяжких формах інфекційної хвороби дозу можна збільшити до 100 мг/кг маси тіла на добу, розділених на 4-6 прийомів. Максимальна добова доза для дорослих — 3-4 г, для дітей — 50 мг/кг.

Тривалість лікування: при гострих захворюваннях — від 5 до 14 днів, з подальшим продовженням на 2 дні після зникнення симптомів. За необхідності курс може бути подовжений під контролем лікаря. При хронічних рецидивах — кілька курсів по 5-10 днів із інтервалами 8 днів. В рамках підтримуючої терапії доза може бути знижена до 500-1000 мг/добу на 30 днів.

Для лікування герпетичних інфекцій — 5-10 днів до зникнення симптомів, у безсимптомний період — по 1 таблетці двічі на день протягом місяця для профілактики рецидивів. При папілломавірусних інфекціях — по 2 таблетки 3 рази на добу протягом 14-28 днів, у тому числі у вигляді монотерапії або у комбінації з іншими методами.

Застосування у літніх пацієнтів

Дозування не потребує корекції. Обов’язково слід контролювати рівень мочевини у крові та сечі, а при тривалому застосуванні — функцію печінки та нирок.

Застосування у пацієнтів з порушеннями функцій нирок і печінки

Рекомендується кожні 2 тижні контролювати рівень мочевини та креатинін у крові. При тривалому лікуванні — регулярно перевіряти активність печінкових ферментів.

Передозування

При передозуванні показано промивання шлунка та симптоматичне лікування.

Особливі вказівки

• Перед початком терапії необхідна консультація лікаря
• Препарат найбільш ефективний при застосуванні на ранніх стадіях інфекційних захворювань
• Після 2 тижнів лікування рекомендується провести контроль рівня мочевини
• При тривалому застосуванні слід контролювати функції печінки та нирок
• Пацієнтам із підвищеним рівнем мочевини рекомендовано приймати препарати для її зниження

Форма випуску

Таблетки

Умови зберігання

Зберігати в захищеному від світла місці при температурі не вище 30°C, у недоступному для дітей місці.

Термін придатності

3 роки

Діюча речовина

Інозин Пранобекс