Моноприл таблетки 20 мг 28 шт
| Производитель | Ай Си Эн Польфа Жешув АО |
| Страна | Польша |
| Действующее вещество | Фозиноприл |
Ціна: 620 грн
Інструкція з застосування препарату Моноприл
Виробник
Ай Сі Ен Польфа Жешув АО, Польща
Склад
Діючий засіб: фозиноприл натрію 20 мг
Фармакологічна дія
Моноприл – це гіпотензивний препарат, що належить до класу інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ). Активною формою є фозиноприлат – складний ефір, який під дією ферментів у організмі гідролізується до активної речовини.
Механізм дії полягає у зв'язуванні фозиноприлату з активним центром АПФ, що перешкоджає перетворенню ангіотензину I у ангіотензин II – потужний судинозвужувальний пептид. Це сприяє вазодилатації, зниженню рівня альдостерону та зменшенню об'єму циркулюючої крові.
Крім того, фозиноприл блокують метаболізм брадикинину, що сприяє додатковому вазодилататорному ефекту. Зниження рівня артеріального тиску (АД) досягається без зміни об'єму циркулюючої крові, мозкового та ниркового кровотоку, а також кровопостачання внутрішніх органів.
У пацієнтів із серцевою недостатністю препарат знижує навантаження на серце, покращує толерантність до фізичних навантажень та зменшує тяжкість симптомів. Максимальний гіпотензивний ефект настає через 3–6 годин після прийому і зберігається протягом 24 годин.
Фармакокінетика
- Абсорбція: після перорального прийому становить приблизно 30–40%. Біодоступність не залежить від прийому їжі, але швидкість може зменшуватися.
- Метаболізм: фозиноприл гідролізується у печінці та слизовій оболонці ЖКТ у активний метабіт фозиноприлат.
- Максимальна концентрація (Cmax): досягається через 3 години і не залежить від дози.
- Зв'язування з білками: понад 95%, має малий об’єм розподілу.
- Виведення: з організму – рівною мірою через печінку та нирки. T1/2 фозиноприлату у пацієнтів з артеріальною гіпертензією становить близько 11,5 годин, при серцевій недостатності – 14 годин.
- При порушеннях функції нирок: швидкість виведення знижується, але компенсується підвищеним виведенням через печінку.
Показання до застосування
- Артеріальна гіпертензія
- Серцева недостатність
Протипоказання
- Підвищена чутливість до фозиноприлу або інших компонентів препарату
- Анафілактичний або анафілактоїдний ангіоневротичний набряк у анамнезі, у тому числі після застосування інших інгібіторів АПФ
- Вагітність і період лактації
- Вік до 18 років (без визначеної безпеки та ефективності)
З обережністю рекомендується при:
- Порушення функції нирок
- Гіпонатремія
- Двосторонній стеноз ниркових артерій або стеноз однієї нирки
- Аортальний стеноз
- Після трансплантації нирки
- Загальні системні захворювання сполучної тканини
- Гемодіаліз
- Цереброваскулярні захворювання
- Ішемічна хвороба серця
- Цукровий діабет
- Гіперкаліємія
- Гострий або хронічний гіповолемічний стан
Побічні дії
З боку серцево-судинної системи: головокружіння, відчуття серцебиття, загрудинні болі.
З боку дихальної системи: кашель.
Аллергічні реакції: шкірна висипка, свербіж.
З боку центральної та периферичної нервової системи: втома, порушення чутливості (парастезії).
З боку м'язової системи: міалгії.
З боку травної системи: нудота, блювання, диспепсія, порушення смаку.
Зазвичай побічні реакції є легкими та тимчасовими у пацієнтів будь-якого віку.
Взаємодії
- Антациди (алюмінію гідроксид, магнію гідроксид, симетикон) знижують абсорбцію фозиноприлу. Рекомендується приймати їх з інтервалом не менше 2 годин.
- Одночасне застосування з літієм може підвищувати його концентрацію в крові, існує ризик інтоксикації.
- Препарати НПВП (індометацин, ацетилсаліцилова кислота) зменшують гіпотензивний ефект інгібіторів АПФ.
- Комбінація з діуретиками, обмеженням солі або діалізом може спричинити різке зниження АД.
- Застосування з калійзберігаючими діуретиками (спіронолактон, амілорид, тріамтерен) та добавками з калієм підвищує ризик гіперкаліємії.
- Біодоступність може не змінюватися при сумісному застосуванні з хлорталідоном, ніфедипіном, пропранололом та іншими препаратами.
Спосіб застосування, режим та дози
Перед початком лікування необхідно оцінити попередню терапію і стан пацієнта. В разі потреби слід припинити попередню терапію за кілька днів до початку прийому Моноприлу.
Для артеріальної гіпертензії: початкова доза становить 10 мг 1 раз на добу. Далі дозу підбирають індивідуально, залежно від зниження АД, зазвичай 10–40 мг на добу. За необхідності додають діуретики.
При застосуванні з діуретиками: початкова доза не перевищує 10 мг, з обережністю. Перед початком рекомендується відмінити діуретики за 2–3 дні.
При серцевій недостатності: початкова доза – 10 мг 1 раз на добу. За ефективності її збільшують з інтервалом у 1 тиждень до максимальної дози 40 мг на добу. Лікування слід проводити під контролем лікаря.
Передозування
Симптоми: різке зниження АД, брадикардія, шок, порушення водно-електролітного балансу, гостра ниркова недостатність, ступор.
Лікування: припинити прийом препарату, провести промивання шлунка, застосувати сорбенти (активоване вугілля), вазопрессори, інфузії із 0,9% розчином натрію хлориду, симптоматичне та підтримуюче лікування. Гемодіаліз малоефективний.
Особливі вказівки
- При розвитку ангіоневротичного набряку препарат слід негайно скасувати. Необхідно швидке введення адреналіну (1:1000) та екстрена терапія.
- Обережність при застосуванні у пацієнтів з десенсибілізацією та системними захворюваннями сполучної тканини, оскільки можливі анафілактичні реакції.
- У разі появи симптомів гіпотензії, особливо у тих, хто отримує багато діуретиків або обмежує споживання солі, потрібно коригувати режим лікування.
- У пацієнтів з порушеннями функції нирок або при стенозі ниркових артерій можливо підвищення рівня азоту мочевини у крові та креатиніну, що зазвичай є оборотним явищем.
- Після початку терапії слід регулярно моніторити рівень електролітів, функцію нирок і АД.
Форма випуску
Таблетки по 20 мг, у блістерах по 14 або 28 штук.
Умови зберігання
Зберігати у сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище 25°C. Тримати поза досяжністю дітей.
Термін придатності
Зазначений на упаковці. Не застосовувати після закінчення терміну придатності.