Милурит таблетки 300 мг 100 шт
| Производитель | ЭГИС |
| Страна | Венгрия |
| Действующее вещество | Аллопуринол |
Ціна: 628 грн
Мілурит (Milurit) – інструкція із застосування
Загальна інформація
Мілурит (Milurit) – це лікарський препарат, що належить до групи протиподагрових засобів, інгібіторів ксантиноксидази. Основною діючою речовиною є аллопуринол, який ефективно знижує рівень мочевої кислоти в крові та сечі, запобігає утворенню та сприяє розчиненню кристалів мочевої кислоти, що спричиняють подагру та інші уратні ускладнення.
Склад препарату
Діючий компонент: аллопуринол
- Мілурит 100 мг: кожна таблетка містить 1 мг аллопуринолу (у перерахунку на 100%).
- Мілурит 300 мг: кожна таблетка містить 3 мг аллопуринолу (у перерахунку на 100%).
Вспомогальні речовини:
- Мілурит 100 мг: лактози моногідрат, картофельний крохмаль, повидон К-25, тальк, магнію стеарат, натрію карбоксиметилкрахмал (тип А).
- Мілурит 300 мг: мікрокристалічна целюлоза (тип PH 101), натрію карбоксиметилкрахмал (тип А), желатин, магнію стеарат, колоїдний діоксид кремнію безводний.
Фармакологічна дія
Фармакодинамічні властивості: Мілурит належить до групи інгібіторів ксантиноксидази, що забезпечує зниження утворення мочевої кислоти шляхом блокування ферменту ксантиноксидази. Це сприяє зменшенню концентрації мочевої кислоти у крові та сечі, запобігає утворенню кристалів і сприяє їх розчиненню в тканинах.
Механізм дії: Аллопуринол є структурним аналогом гипоксантину і пригнічує активність ферменту ксантиноксидази. Його метаболіт – оксипуринол – також має інгібуючу дію і тривалий період напіввиведення, що дозволяє підтримувати терапевтичний ефект цілодобово.
Фармакокінетика
Абсорбція
Аллопуринол швидко всмоктується з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. Початкові концентрації визначаються у крові через 30-60 хвилин після прийому. Біодоступність становить 67-90%. Максимальна концентрація у плазмі (ТСmax) зазвичай досягається через 1,5 години, а рівень оксипуринолу – через 3-5 годин.
Розподіл
Аллопуринол практично не зв'язується з білками плазми, має об'єм розподілу близько 1,6 л/кг, що свідчить про активне поглинання тканиною, зокрема у печінці та слизовій кишечника.
Біотрансформація
Препарат метаболізується під дією ксантиноксидази та альдегідоксидази з утворенням активного метаболіту – оксипуринолу, що пригнічує фермент ксантиноксидазу. Відзначається тривалий період напіввиведення – до 30 годин для оксипуринолу.
Виведення
Приблизно 20% препарату виводиться у незміненому вигляді через кишечник, 10% – через нирки у незміненому вигляді, решта – у формі оксипуринолу, який виводиться через нирки з довгим періодом напіввиведення.
Показання до застосування
- Гіперурикемія, що не контролюється дієтою, вторинна гіперурикемія та її ускладнення (подагра, уратна нефропатія).
- Розчинення та профілактика утворення кристалів мочевої кислоти (уратних каменів).
- Лікування рецидивуючих, змішаних кристалів кальцію оксалату, що супроводжуються гіперурикемією.
- Дітям і підліткам – вторинна гіперурикемія, уратна нефропатія при лейкозі, синдром Леша-Найхана, спадкова недостатність гіпоксантин-гуанін-фосфорибозилтрансферази.
Застосування під час вагітності та годування груддю
Вагітність: Дані щодо безпеки застосування аллопуринолу у вагітних обмежені, проте препарат використовувався без явних негативних наслідків. За рекомендацією лікаря застосування можливе лише у випадках, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Годування груддю: Аллопуринол та його метаболіти виділяються у грудне молоко й не рекомендується застосовувати під час годування. У жінок, які отримують дозу 300 мг/добу, рівень у грудному молоці становить приблизно 1,4 мг/л аллопуринолу і 53,7 мг/л оксипуринолу.
Протипоказання
- Гіперчутливість до аллопуринолу або допоміжних компонентів.
- Печінкова недостатність, хронічна та гостра ниркова недостатність.
- Острий напад подагри.
- Дитячий вік до 3 років.
- Період вагітності та годування груддю.
- Наследствнні порушення метаболізму лактози, дефіцит лактази або синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції.
Особливі вказівки та заходи безпеки
З обережністю застосовують при порушеннях функції печінки, цукровому діабеті, гіпотиреозі, артеріальній гіпертензії, гемохроматозі, при прийомі інгібіторів АПФ або діуретиків, у пацієнтів похилого віку та з порушеннями функції нирок.
Можливий розвиток синдромів гіперчутливості, включаючи синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. При появі шкірних висипів та інших ознак реакцій негайно припинити застосування.
У носіїв алелі HLA-B*5801 ризик розвитку гіперчутливості підвищений, тому перед початком терапії рекомендується провести генотипування у високоризикових групах.
Спосіб застосування, дози та курс лікування
Дозування призначає лікар індивідуально залежно від стану пацієнта. Зазвичай починають з мінімальних доз, поступово підвищуючи їх під контролем рівня мочевої кислоти у крові. Для дорослих початкова доза – 100 мг на добу, з можливістю збільшення до 300 мг та вище за потреби.
Прийом таблеток слід здійснювати після їди, запиваючи достатньою кількістю води. Тривалість лікування залежить від клінічної ситуації та контролю рівня мочевої кислоти.
У випадку передозування – симптоми включають нудоту, блювання, судоми. Лікування симптоматичне, необхідно провести промивання шлунка та підтримувати функції життєво важливих органів.
Умови зберігання та термін придатності
Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°C. Термін придатності – 3 роки. Не застосовувати після закінчення строку придатності.