Загальна характеристика

Мілурит® – це препарат, що відноситься до групи протиподагричних засобів, інгібіторів ксантиноксидази. Його основна дія полягає у зниженні рівня мочевої кислоти в крові та сечі, що дозволяє запобігти виникненню та розвитку подагри, а також сприяє розчиненню вже утворених кристалів у тканинах та суглобах.

Склад препарату

Фармакологічна дія

Фармакотерапевтична група

Протиподагричний засіб – інгібітор ксантиноксидази. Код за АТХ: M04AA01.

Фармакодинаміка

Аллопуринол є структурним аналогом гипоксантину. Основний активний метаболіт – оксипуринол – інгібує фермент ксантиноксидазу, який забезпечує перетворення гипоксантину у ксантин, а останнього у мочеву кислоту. Це сприяє зниженню концентрації мочевої кислоти у крові та сечі, що запобігає утворенню кристалів та сприяє їх розчиненню.

Крім того, препарат пригнічує катаболізм пуринових баз у деяких пацієнтів з гиперурикемією, що веде до зменшення утворення нових пуринових підставин та зниження синтезу пуринів у тканинах за механізмом зворотного зв’язку.

Фармакокінетика

Всасування

Аллопуринол активно всмоктується у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація у крові досягається через 1,5 години після прийому. Біодоступність становить від 67% до 90%. Концентрація активного метаболіту – оксипуринолу – досягає максимуму через 3-5 годин.

Розподіл

Практично не зв’язується з білками крові, тому зміни у рівні зв’язування не впливають на кліренс. Об’єм розподілу – приблизно 1,6 л/кг.

Біотрансформація

Під впливом ксантиноксидази та альдегідоксидази аллопуринол метаболізується у оксипуринол, який пригнічує активність цього ферменту. Оксипуринол має довгий період напіввиведення (13-30 годин), що забезпечує тривалу дію препарату.

Виведення

Близько 20% препарату виводиться у незміненому вигляді через кишечник, приблизно 10% – через нирки у незміненому вигляді, а 70% – у вигляді оксипуринолу. Основний шлях виведення – нирковий, з періодом напіввиведення 1-2 години для аллопуринолу та 13-30 годин для оксипуринолу.

У пацієнтів із порушенням функції нирок кліренс знижується, що вимагає коригування дози.

Показання до застосування

• Гіперурикемія у дорослих та дітей, що не контролюється дієтотерапією, зокрема:
• подагра, уратна нефропатія,
• профілактика та розчинення кристалів мочевої кислоти у тканинах та сечовивідних шляхах,
• запобігання утворенню каменів із кристалів мочевої кислоти.
• Лікування рецидивуючих, змішаних кристалів кальцію оксалату, що супроводжуються гиперурикемією.
• Дитячий вік:
• вторинна гиперурикемія різного походження,
• нефропатія, викликана мочевою кислотою під час лікування лейкозів,
• вроджені ферментативні порушення: синдром Леша-Нихана, недостатність гипоксантин-гуанін-фосфорибозилтрансферази, недостатність аденін-фосфорибозилтрансферази.

Застосування під час вагітності та годування груддю

Вагітність: На сьогодні відсутні достатні дані щодо безпеки застосування аллопуринолу у період вагітності. Препарат застосовують лише у випадках, коли потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода, і альтернативні методи лікування недоступні або неефективні.

Годування груддю: Аллопуринол та його метаболіти виділяються у грудне молоко, тому застосування препарату у цей період не рекомендується. У жінок, які приймають 300 мг/день, концентрація у грудному молоці становить близько 1,4 мг/л для аллопуринолу і 53,7 мг/л для оксипуринолу. Враховуючи можливу небезпеку для немовлят, застосування препарату під час годування груддю слід уникати.

Протипоказання

• Гіперчутливість до аллопуринолу або допоміжних компонентів препарату.
• Печінкова недостатність.
• Хронічна ниркова недостатність (стадія азотемії).
• Острий напад подагри.
• Дитячий вік до 3 років (через тверду лікарську форму).
• Вагітність та період годування груддю.
• Редкі спадкові захворювання, такі як непереносимість лактози, дефіцит лактази та синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції (через наявність лактози у складі таблеток 100 мг).

Особливі вказівки

При призначенні аллопуринолу слід контролювати функцію нирок і печінки, а також рівень мочевої кислоти у крові. У пацієнтів з порушеннями функції нирок дозу препарату слід знижувати, щоб уникнути накопичення метаболітів та побічних реакцій.

Обов’язково слід проводити моніторинг крові у випадках тривалого застосування через можливе розвиток агранулоцитозу, апластичної анемії та тромбоцитопенії.

Побічні дії

Дані щодо частоти виникнення побічних реакцій обмежені, але відомо, що вони можуть залежати від дози та комбінації з іншими препаратами. Часто зустрічаються легкі реакції, що проходять після корекції дози або припинення лікування.

Найчастіші побічні реакції

• З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, діарея. У рідкісних випадках – кровотечі з шлунково-кишкового тракту, стеаторея, стоматит.
• Шкірні реакції: висип, свербіж, у важких випадках – синдром Стивенса-Джонсона або токсичний епідермальний некроліз. При їх виникненні необхідно негайно припинити терапію.
• Кровотворна система: агранулоцитоз, апластична анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія. Часто пов’язані з порушеннями функції нирок або печінки.
• Інші реакції: гіперчутливість, алергічні реакції, включаючи васкуліт, гепатит, порушення зору, головний біль, запаморочення.

При появі будь-яких побічних реакцій лікування слід припинити і звернутися до лікаря.

Взаємодія з іншими препаратами

Застосування аллопуринолу з іншими ліками може впливати на їх ефективність та безпеку. Особливо слід враховувати взаємодії з:

• Добутаміном, аміноглікозидами – підвищується ризик нефротоксичності.
• Пуриновими препаратами – зменшується їх дія.
• Інгібіторами ЦОГ-2 та сечогінними препаратами – можливе підвищення концентрації аллопуринолу у плазмі.
• Препаратами, що впливають на кровотворну систему – збільшується ризик розвитку кровотеч та порушень крові.

Перед початком терапії необхідно проконсультуватися з лікарем для корекції доз або додаткового контролю.

Як приймати, курс лікування та доза

Дозування та тривалість терапії визначаються лікарем індивідуально з урахуванням рівня мочевої кислоти, ступеня тяжкості захворювання, функції нирок та інших факторів.

• Зазвичай початкова доза для дорослих – 100-200 мг на добу, поступово підвищуючи її до досягнення цільового рівня мочевої кислоти (менше 6 мг/дл).
• Максимальна добова доза – 600-800 мг, розподілена на кілька прийомів.
• Курс лікування – тривалий, може становити кілька місяців або років, залежно від клінічної ситуації.

Приймати препарат слід після їжі, запиваючи достатньою кількістю води для сприяння виведенню метаболітів.

Зниження дози необхідне при порушеннях функції нирок або печінки.

Передозування

При випадковому або навмисному прийомі високих доз аллопуринолу можливе проявлення симптомів отруєння, таких як нудота, блювання, диспепсія, порушення функції нирок. У разі передозування слід провести симптоматичне лікування, забезпечити підтримку функцій життєво важливих органів та провести промивання шлунка. Виведення препарату може бути посилене діалізом у тяжких випадках.

Умови зберігання та термін придатності

Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°C. Тримати у недоступному для дітей місці. Термін придатності – 3 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.