Інструкція з застосування препарату Лозартан

Загальна інформація

Лозартан – це ефективний препарат, що належить до фармакотерапевтичної групи препаратів, що впливають на ренін-ангиотензинову систему (РААС). Він є селективним антагоністом AT1-рецепторів ангіотензину II, що застосовується для лікування артеріальної гіпертензії, захисту нирок у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу та протидії серцево-судинним ускладненням.

Склад препарату

Компонент	Дозування / кількість	Функція
Діючий компонент	12,5 мг лозартану калію	Блокатор AT1-рецепторів ангіотензину II
Вспомогальні речовини	Лактозу моногідрат – 58,6 мг; мікрокристалічна целюлоза – 20,0 мг; кроскармелоза натрію – 4,0 мг; повидон К-17; кремнію діоксид колоїдний; магнію стеарат;	Забезпечують стабільність та форму препарату
Пленочна оболонка	[Гіпромеллоза, тальк, титану діоксид, макрогол 4000]	Захист активних компонентів та зручність прийому

Фармакологічна дія

Лозартан є селективним антагоністом AT1-рецепторів ангіотензину II. Механізм його дії полягає у блокуванні впливу ангіотензину II на рецептори, що викликають вазоконстрикцію та секрецію альдостерону. Це сприяє зниженню артеріального тиску та зменшенню навантаження на серце.

Завдяки своїй селективності, лозартан не впливає на інші рецептори, що регулюють функцію серцево-судинної системи, а також не інгібує фермент АПФ, що дозволяє уникнути побічних ефектів, пов’язаних із підвищенням рівня брадикинину.

При застосуванні лозартану відзначається:

• Зниження рівня альдостерону в крові
• Зменшення судинного опору
• Підвищення ниркової функції у пацієнтів з гіпертензією та цукровим діабетом

Показання до застосування

• Артеріальна гіпертензія
• Захист нирок у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу та протеїнурією для уповільнення прогресування хронічної ниркової недостатності
• Хронічна серцева недостатність (у випадках непереносимості або неефективності інгібіторів АПФ)

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Препарати, що впливають на РААС, можуть спричинити серйозні ускладнення у розвитку плода, включаючи його загибель. Тому при виявленні вагітності застосування лозартану категорично заборонено. Якщо пацієнтка планує вагітність або вагітність вже встановлена, слід негайно припинити прийом препарату та перейти на альтернативні засоби, безпечні для вагітних.

Досвід застосування лозартану у вагітних відсутній, а препарати цієї групи категорично протипоказані у період вагітності.

Годування груддю під час терапії лозартаном рекомендується припинити через можливий ризик для новонародженого.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до компонентів препарату
• Вагітність та період годування груддю
• Актуальні або історичні випадки набряку лиця, гортані або язика, пов’язані з попереднім застосуванням препаратів, що блокують РААС
• Сильне порушення функції печінки або жовчнокам’яна хвороба
• Гіперкаліємія
• Гіповолемія або зневоднення

Побічні дії

Зазвичай препарат переноситься добре, однак можливі такі побічні ефекти:

• Головний біль, запаморочення, втома
• Запаморочення при швидкому підйомі з положення лежачи
• Порушення функції нирок, підвищення рівня креатиніну та калію в крові
• Гастроінтестинальні порушення: нудота, блювання, діарея
• Місцеві реакції: висип, свербіж

У рідкісних випадках можливий розвиток ангіоневротичного набряку.

Взаємодія з іншими препаратами

Лозартан може взаємодіяти з іншими лікарськими засобами:

• Диуретики: посилюють гіпотензивний ефект
• Ліки, що підвищують рівень калію (наприклад, калійзберігаючі діуретики, калійові добавки): можуть спричинити гіперкаліємію
• Нестероїдні протизапальні засоби: зменшують ефективність лозартану
• Інгібітори CYP3A4: можуть змінювати концентрацію лозартану в крові

Дозування та курс лікування

Рекомендується починати терапію з дози 50 мг один раз на добу. У разі необхідності дозу можна збільшити до 100 мг один раз на добу. Максимальна добова доза – 150 мг.

Тривалість курсу визначає лікар індивідуально, залежно від стану пацієнта та цілей терапії.

Препарат приймається внутрішньо, незалежно від прийому їжі. Таблетки слід запивати достатньою кількістю води.

Передозування

При передозуванні можливі сильне зниження артеріального тиску, запаморочення, порушення електролітного балансу. Лікування – симптоматичне, з контролем життєвих показників, внутрішньовенним введенням рідин та корекцією електролітів. Специфічного антидоту не існує. Гемодіаліз не ефективний у видаленні лозартану з крові.

Особливі вказівки

• Перед початком терапії необхідно провести оцінку функції нирок, рівня калію в крові
• Під час лікування слід регулярно моніторити артеріальний тиск, функцію нирок та електролітний баланс
• У випадку появи симптомів набряку або ангіоневротичного набряку – негайно припинити застосування препарату та звернутися до лікаря

Форма випуску

Таблетки для перорального застосування по 12,5 мг, у блістерах по 14 або 28 штук, у картонних упаковках.

Умови зберігання

Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі до 25°C. Берегти від дітей.

Срок придатності

24 місяці з дати виготовлення. Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.