Лозап (Лозартан калий)

Лозап — це ефективний гіпотензивний препарат, що належить до групи антагоністів рецепторів ангіотензина II (подтип АТ1). Його основною функцією є зниження артеріального тиску та полегшення роботи серця у пацієнтів із гіпертензією та серцевою недостатністю. Лозап здатний покращувати якість життя та зменшувати ризик виникнення ускладнень, пов’язаних з підвищеним артеріальним тиском або серцевою недостатністю.

Склад препарату

Компонент	Кількість
Діюче речовина: лозартан калий	100 мг
Вспомогані речовини:	Ядро: МКЦ — 160 мг; маннитол — 100 мг; кросповидон — 20 мг; кремнію диоксид колоїдний безводний — 4 мг; тальк — 8 мг; магнія стеарат — 8 мг. Оболонка пленочна: сепифілм 752 (білий) (гипромеллоза, МКЦ, макрогол 2000 стеарат, діоксид титану) — 13,8 мг; макрогол 6000 — 0,2 мг.

Фармакологічна дія

Лозап — це селективний антагоніст рецепторів ангіотензина II (АТ1), що знижує артеріальний тиск, не пригнічуючи киназу II, фермент, який руйнує брадикинин. Препарат зменшує опір судин системного кровообігу, концентрацію адреналіну та альдостерону у крові, що сприяє зниженню артеріального тиску та полегшенню навантаження на серце. Також він має діуретичний ефект, зменшує розвиток гіпертрофії міокарда та підвищує толерантність до фізичних навантажень у пацієнтів із серцевою недостатністю.

Максимальна дія препарату досягається через 3–6 тижнів регулярного прийому. Після однократного застосування гіпотензивний ефект спостерігається через 6 годин і поступово знижується протягом доби. У пацієнтів із цирозом печінки концентрація лозартану у крові може збільшуватися, тому для таких пацієнтів рекомендується застосовувати менші дози.

Фармакокінетика

Лозартан швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту, біодоступність становить близько 33%. Біля 99% препарату зв’язується з білками крові. Максимальна концентрація у плазмі досягається через 1 годину після прийому, активний метаболіт — через 3–4 години. Тривалість напіврозпаду лозартану — 1,5–2 години, активного метаболіта — 6–9 годин. Виведення відбувається переважно через кишечник (близько 60%) та нирки (приблизно 35%).

Показання до застосування

• Артеріальна гіпертензія
• Серцева недостатність у складі комплексної терапії, при непереносимості або неефективності терапії інгібіторами АПФ

Протипоказання

• Підвищена чутливість до компонентів препарату
• Артеріальна гіпотензія
• Гіперкаліємія
• Дегідратація
• Вагітність та період лактації
• Вік до 18 років (без встановленої безпечності та ефективності)

Побічні дії

Можуть виникати різні реакції організму:

З боку нервової системи та органів почуттів:

• Головокруження, головний біль, втома, бессонниця — понад 1%
• Беспокойство, порушення сну, сонливість, порушення пам’яті, мигрень, тремор, депресія, дзвін у вухах, порушення зору — менше 1%

З боку дихальної системи:

• Задишка, кашель, інфекції верхніх дихальних шляхів — понад 1%

З боку шлунково-кишкового тракту:

• Тошнота, діарея, диспепсія, біль у животі — понад 1%

З боку опорно-рухового апарату:

• Міалгія, судоми, біль у спині, кінцівках — понад 1%

З боку серцево-судинної системи:

• Ортостатична гіпотонія, прискорене або уповільнене серцебиття, тахікардія або брадикардія, аритмія — можливі

З боку сечовидільної системи:

• Потреба у сечовипусканні, інфекції сечовивідних шляхів, порушення функції нирок — менше 1%

З боку шкіри:

• Сухість шкіри, алергічні реакції, висип, свербіж, набряк Квінке — менше 1%

Інші реакції:

• Гіперкаліємія — можливе при підвищеному вмісті калію у крові (>5,5 ммоль/л)

Взаємодія з іншими препаратами

Лозап можна застосовувати разом з іншими гіпотензивними засобами. Не очікується значущих взаємодій з дигоксином, циметидином, антикоагулянтами, фенобарбіталом. При поєднанні з діуретиками високих доз або препаратами, що знижують об’єм циркулюючої крові, можливе посилення гіпотензивного ефекту. Спільне застосування з препаратами, що підвищують рівень калію, — ризик гіперкаліємії.

Спосіб застосування, курс і дозування

Лозап приймається внутрішньо, незалежно від прийому їжі, один раз на добу. Початкова доза для гіпертензії — 50 мг. У разі необхідності її можна збільшити до 100 мг, розподіливши на два прийоми або приймаючи один раз на добу. Для пацієнтів із серцевою недостатністю початкова доза становить 12,5 мг, що поступово збільшується до підтримуючої — 50 мг на добу. При застосуванні разом із високими дозами діуретиків починають із 25 мг.

У пацієнтів похилого віку або з порушеннями функцій нирок корекція дози не потрібна, крім випадків значних порушень функцій печінки, для яких рекомендується застосовувати менші дози.

Передозування

У разі передозування можливі значне зниження артеріального тиску, тахікардія або брадикардія. Лікування — форсований діурез, симптоматична терапія. Гемодіаліз не є ефективним для виведення лозартану.

Особливі вказівки

Перед початком лікування необхідно відновити баланс води і електролітів. Регулярно контролювати рівень калію в крові та функцію нирок, особливо у пацієнтів із порушеннями функцій нирок або літнього віку. У пацієнтів із стенозом ниркових артерій препарат слід застосовувати з обережністю.

Форма випуску

Таблетки по 100 мг, у коробках із контрольованим режимом зберігання.

Умови зберігання

Зберігати у сухому місці при температурі не вище 30°C, недоступному для дітей.

Термін придатності

2 роки від дати виготовлення. Не застосовувати після закінчення строку придатності.