Виробник

Препарат Лорноксикам виробляється компанією "Эллара ООО".

Склад

Діюча речовина: Лорноксикам (у перерахунку на суху речовину) — 8,0 мг

Допоміжні речовини:

• Маннитол — 100,0 мг
• Трометамол — 12,0 мг
• Динатрія едетат дигідрат — 0,2 мг

Фармакологічна дія

Група фармакотерапевтичної дії: протизапальні та протиревматичні препарати; нестероїдні протизапальні препарати; оксиками.

Код АТХ: М01АС05

Фармакодинаміка

Лорноксикам — нестероїдний протизапальний препарат (НПВП), що має виражені анальгезуючі та протизапальні властивості, належить до класу оксикамов. Механізм його дії базується на пригніченні синтезу простагландинів шляхом інгібування ферменту циклооксигенази. Це призводить до зменшення запалення та болю.

Лорноксикам не впливає на основні функціональні показники: температуру тіла, частоту серцевих скорочень, артеріальний тиск, результати електрокардіограми та спирометрії. Анальгезуючий ефект не пов’язаний з наркотичним дією та не викликає опіатної залежності.

Через місцевий подразнювальний вплив на шлунково-кишковий тракт та системний ускерогенні ефекти, пов’язані з пригніченням синтезу простагландинів, можливі побічні реакції з боку ЖКТ, включаючи гастрит, виразки та кровотечі.

Фармакокінетика

Всмоктування: Максимальна концентрація в плазмі досягається приблизно через 0,4 години після внутрішньом’язового введення. Біодоступність становить 97%.

Розподіл: Лорноксикам виявляється у плазмі у незмінному вигляді та у вигляді метаболітів. Ступінь зв’язування з білками плазми — близько 99%. Виявляється у синовіальній рідині після багаторазового введення.

Метаболізм: В основному метаболізується у печінці шляхом гидроксилювання до неактивного 5'-гідрокси-лорноксикама, за участю ферменту CYP2C9.

Виведення: Период напіввиведення — 3–4 години, а метаболіти — близько 9 годин. У літніх осіб швидкість метаболізму знижена на 30–40%. Не спостерігається кумуляції при повторних дозах у здорових пацієнтів.

Показання до застосування

Лорноксикам призначається дорослим пацієнтам для короткочасного симптоматичного лікування легкого або помірного гострого болю.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Вагітність

Застосування лорноксикаму під час вагітності протипоказане через недостатність даних та потенційний ризик негативного впливу на розвиток плода. Інгибітори синтезу простагландинів можуть спричинити порушення кровообігу плода, передчасне закриття артеріального протоку та порушення функцій нирок у новонароджених.

Годування груддю

Даних про проникнення лорноксикаму у грудне молоко людини — немає. В дослідженнях на тваринах препарат виявляється у високих концентраціях у молоці. Тому застосування при грудному вигодовуванні протипоказане. За необхідності лікування — грудне вигодовування слід припинити.

Протипоказання

• Гіперчутливість до лорноксикаму або інших компонентів препарату
• Повна або часткова непереносимість ацетилсаліцилової кислоти та інших НПВП, астма, рецидивний поліпоз носа, риніт, ангіоневротичний набряк, кропив’янка
• Тромбоцитопенія, кровотечі, порушення згортання крові
• Період після операцій з високим ризиком кровотечі, зокрема після аортокоронарного шунтування
• Декомпенсована серцева недостатність
• Активні виразкові ураження шлунка або дванадцятипалої кишки, кровотечі
• Цереброваскулярні кровотечі
• Важка печінкова або ниркова недостатність
• Беременность та годування груддю
• Вік до 18 років

З обережністю рекомендується застосовувати при:

• Захворюваннях шлунково-кишкового тракту в анамнезі, у лікуванні яких застосовуються глюкокортикостероїди, антикоагулянти, серотонінові антагоністи, або антитромбоцитарні препарати
• Захворюваннях серцево-судинної системи, особливо у людей похилого віку
• Бронхіальній астмі у активній фазі або у анамнезі
• При порушеннях функцій печінки та нирок

Побічні дії

Згідно з даними ВООЗ, побічні реакції класифіковані за частотою виникнення:

• Дуже часто (≥1/10): головний біль, диспепсія, нудота, блювання, біль у животі, діарея
• Часто (≥1/100 до <1/10): запаморочення, сонливість, шум у вухах, підвищена втома
• Нечасто (≥1/1000 до <1/100): алергічні реакції, висип, свербіж, підвищене потовиділення, гепатотоксичність, порушення зору, зміни лабораторних показників
• Рідко (≥1/10000 до <1/1000): тяжкі гематологічні порушення, анафілаксії, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз
• Дуже рідко (<1/10000): ураження печінки, нефротоксичність, ускладнення з боку серця і судин, порушення з боку нервової системи

При появі ознак ураження печінки (жовтяниця, свербіж, біль у животі, потемніння сечі) препарат слід припинити і звернутися до лікаря.

Взаємодія з іншими засобами

Одночасне застосування Лорноксикаму з іншими препаратами може викликати:

• Циметидин: підвищує концентрацію лорноксикаму у плазмі
• Антикоагулянти (варфарин, гепарин): збільшує ризик кровотечі, вимагає контролю часів згортання крові
• Фенпрокумон: знижує ефективність
• Інгибітори АПФ та блокатори рецепторів ангіотензину II: може знижувати їх гіпотензивний ефект
• Діуретики: знижує їх дію
• Дигоксин: можливе підвищення концентрації у крові

Спосіб застосування, курс і дози

Препарат застосовують внутрішньом’язово за призначенням лікаря. Дозування та тривалість курсу визначаються індивідуально, залежно від тяжкості стану та реакції організму.

Загальна доза для дорослих зазвичай становить 8 мг один раз на добу, при необхідності можливо збільшити до 16 мг на добу у дворазовому застосуванні. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 16 мг.

Курс лікування — короткочасний, не більше 7 днів, за винятком особливих випадків, визначених лікарем.

Передозування

При передозуванні можливі симптоми інтоксикації: нудота, блювання, головний біль, запаморочення, сонливість, порушення з боку серця та нирок. Лікування — симптоматичне, з контролем життєвих функцій. Специфічного антидоту немає. Необхідна госпіталізація для проведення підтримуючої терапії.

Особливі вказівки

При застосуванні препарату слід уникати водінь автомобілів і роботи з потенційно небезпечними механізмами через можливе виникнення побічних реакцій з боку нервової системи.

Не рекомендується тривалий прийом без контролю лікаря через ризик ускладнень з боку шлунково-кишкового тракту та системи кровообігу.

У разі появи симптомів ураження печінки або нирок необхідно припинити застосування і звернутися до лікаря.

Умови зберігання

Зберігати у сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі не вище +25°C. Термін придатності — 3 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності.

Термін зберігання

Три роки з дати виготовлення. Після закінчення терміну придатності застосовувати не рекомендується.