Медикамент "Диазепам" – інструкція, застосування та особливості

"Диазепам" – це лікарський препарат, що належить до групи **протитривожних засобів**, **седативних**, а також має м'язовий релаксантний та антиконвульсивний ефект. Висока ефективність та довгий історичний досвід застосування роблять цей препарат популярним у терапії різних станів, що супроводжуються тривогою, судомами або порушеннями сну.

Міжнародна та фармакологічна класифікація

• Міжнародна позначка (МНН): Діазепам
• Клас фармакологічних засобів: протитривожні препарати, бензодіазепіни
• Група: седативні, анксіолітичні, м'язові релаксанти, протисудомні засоби

Фармакологічні властивості

"Диазепам" має виражену седативну, анксиолітичну, міорелаксуючу та протисудомну дію. Механізм дії полягає у посиленні ефекту гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) – основного інгібіторного нейромедіатора центральної нервової системи. Це сприяє зменшенню збудливості нейронів, зниженню тривожності, судомних нападів та покращенню сну.

Форми випуску та дозування

Форма випуску	Дозування	Об'єм/вага
таблетки	2 мг, 5 мг	30, 50, 100 штук
розчин для ін'єкцій	1 мг/мл	2 мл, 10 мл

Показання до застосування

• Тривожні розлади та панічні атаки
• Судоми та епілепсія
• Мігрень та головний біль з напругою
• М'язові спазми та напруження
• Післяопераційний та посттравматичний стан, що супроводжується тривогою
• Безсоння, що виникає на фоні тривожних розладів

Рекомендована дозування та застосування

Дозування визначається лікарем індивідуально залежно від стану пацієнта, віку, тяжкості симптомів та реакції на терапію. Зазвичай початкова доза становить:

• для дорослих: 2-10 мг на добу, розподілені на 2-4 прийоми
• для літніх пацієнтів: початкова доза зменшується, часто не перевищує 2-5 мг на добу

Тривалість терапії визначається лікарем та зазвичай не перевищує 2-4 тижні без консультації фахівця.

Механізм дії та фармакокінетика

"Диазепам" швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту, досягаючи максимальної концентрації у крові через 1-2 години. Біодоступність становить приблизно 90%. Метаболізується у печінці з утворенням активних метаболітів, що мають тривалий період напіввиведення. Виводиться переважно нирками.

Побічні ефекти

Використання "Диазепаму" може супроводжуватися наступними побічними реакціями:

• засинання, сонливість, слабкість
• зменшення концентрації уваги, порушення пам'яті
• загальмованість, м'язова слабкість
• зміни настрою: депресія, апатія
• реакції гіперчутливості: шкірний висип, свербіж, набряки

При тривалому застосуванні можлива залежність, тому застосування повинно бути під контролем лікаря.

Протипоказання

• гіперчутливість до бензодіазепінів
• гострі порушення дихання
• загострення міастенії
• тяжкі порушення функції печінки та нирок
• вагітність та годування груддю

Особливі застереження та рекомендації

• З обережністю застосовують у літніх пацієнтів через підвищену схильність до побічних ефектів.
• Не рекомендується одночасне вживання з алкоголем та іншими депресантами ЦНС.
• Тривале застосування можливо лише під контролем лікаря через ризик розвитку залежності та толерантності.
• Застосування перед керуванням транспортними засобами або складною технікою заборонено через можливу сонливість та порушення концентрації.

Умови зберігання

Препарат слід зберігати у захищеному від світла та вологи місці, при температурі не вище 25°C, у недоступному для дітей місці.

Висновок

"Диазепам" є ефективним засобом для лікування станів, пов'язаних із тривогою, судомами та порушеннями сну. Однак його застосування повинно здійснюватися строго відповідно до рекомендацій лікаря, з урахуванням можливих побічних ефектів та ризику розвитку залежності.