Інструкція з застосування препарату "Левотироксин"

Загальна інформація

"Левотироксин" – це лікарський препарат, що містить активну речовину левотироксин натрію. Його застосовують у лікуванні захворювань щитовидної залози, пов’язаних із дефіцитом тиреоїдних гормонів. Препарат має виражену гормональну активність та використовується як замісна терапія при гіпотиреозі різної етіології, а також для профілактики та лікування інших тиреоїдних станів.

Склад

Основна речовина	Левотироксин натрію 50 мкг
Вспомогані речовини	кальція гідрофосфат дигідрат, мікрокристалічна целюлоза, карбоксиметилкрахмал натрію (тип А), декстрин, довголанцюгові неповні гліцериди

Фармакологічна дія

Після вживання левотироксин натрію частково перетворюється у трийодтиронін (Ліотіронін) у печінці та нирках, що забезпечує його активність у клітинах організму. Препарат регулює розвиток і ріст тканин, обмін речовин. У малих дозах має анаболічний ефект на білковий та жировий обмін. У помірних дозах стимулює ріст і розвиток тканин, підвищує потребу організму у кисні, активує обмін білків, жирів і вуглеводів, підсилює функціональну активність серцево-судинної системи й центральної нервової системи. У великих дозах пригнічує секрецію тиреотропін-рилизинг гормону гіпоталамуса та тиреотропного гормону гіпофізу.

Фармакодинаміка

Терапевтичний ефект спостерігається через 7–12 днів після початку застосування, причому дія препарату зберігається ще протягом кількох тижнів після його відміни. При гіпотиреозі клінічний ефект проявляється через 3–5 днів. Діффузний зоб зменшується або зникає протягом 3–6 місяців.

Фармакокінетика

При прийомі всередину левотироксин натрію майже повністю всмоктується у верхньому відділі тонкої кишки, з максимальним концентрацією у крові через 6 годин. Біодоступність становить до 80%. Більше 99% препарату зв’язується з білками крові. В організмі відбувається перетворення у трийодтиронін та інші метаболіти, що метаболізуються у печінці, нирках, головному мозку та м’язах. Виводиться переважно з сечею і жовчю. Період напіввиведення становить 6–8 днів.

Показання до застосування

• Гіпотиреоз будь-якого генезу (первинний і вторинний)
• Післяопераційна терапія з приводу зоба
• Профілактика рецидиву вузлового зоба після хірургічного лікування
• Диффузний еутиреоїдний зоб
• Диффузний токсичний зоб (після компенсації тиреотоксикозу)
• Рак щитовидної залози після операції (з метою запобігання рецидиву)
• Діагностичне дослідження для тесту тиреоїдної супресії

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Вагітним і жінкам, що годують, препарат призначають у підтримуючих дозах, оскільки потреба у тиреоїдних гормонах підвищується. Важливо контролювати рівень ТТГ для корекції дозування. Не рекомендується одночасне застосування з тиреостатичними засобами, що перетинають плаценту і можуть викликати гіпофункцію щитовидної залози у плода. У дітей початкова доза становить 12,5–50 мкг, при тривалому лікуванні – дозу визначають з урахуванням площі поверхні тіла.

Протипоказання

• Гіперфункція щитовидної залози
• Непереносимість компонентів препарату
• Нерозкритий недостатність кори надниркових залоз
• Острий інфаркт міокарда
• Високий кров’яний тиск

Побічні дії

• Алергічні реакції: шкірна висипка, свербіж
• При передозуванні – симптоми тиреотоксикозу: зміни апетиту, тахікардія, тремор, нервозність, пітливість, порушення сну, блювота, втрата ваги
• При недостатній дозі – симптоми гіпотиреозу: запори, сухість шкіри, одутлість, слабкість, сонливість

Взаємодія з іншими препаратами

Левотироксин посилює дію антикоагулянтів, тому може знадобитися зменшення їх дози. Взаємодіє з препаратами, що впливають на обмін глюкози, зокрема з інсуліном і пероральними гіпоглікемічними засобами, що вимагає контролю рівня цукру. Знижує ефективність серцевих глікозидів. Колестирамін, колестипол і алюмію гідроксид зменшують всмоктування левотироксину. Також можливі взаємодії з фенитоїном, саліцилатами, фуросемідом, естрогенами та іншими препаратами, що змінюють рівень тиреоїдних гормонів у крові.

Режим дозування та курс лікування

Дозування підбирається індивідуально, залежно від клінічної картини та лабораторних показників. Для дорослих початкова доза становить 25–100 мкг на добу, з подальшим поступовим збільшенням. Для дітей початково призначають 12,5–50 мкг. Препарат слід приймати натщесерце, за 30 хвилин до їжі, запиваючи невеликою кількістю води. Дозу слід приймати регулярно, пропущений прийом не слід відновлювати, щоб уникнути перевищення дози.

Передозування

Симптоми: тиреотоксичний криза, що може проявитися через кілька днів після передозування. Лікування включає введення бета-блокаторів, внутрішньовенне застосування глюкокортикостероїдів, плазмаферез.

Особливі вказівки

Перед призначенням інших препаратів, що містять йод, потрібно проконсультуватися з лікарем. Регулярно контролювати рівень ТТГ для визначення адекватності терапії. У пацієнтів з довгостроковим зобом перед початком лікування слід провести стимуляційний тест з тиреотропін-рилизинг гормоном. У похилому віці та при серцево-судинних захворюваннях початкове дозування слід зменшити.

Форма випуску

Таблетки по 50 мкг.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25°C у недоступному для дітей місці.

Термін зберігання

2 роки.

Діючі речовини

Левотироксин натрію