Інструкція з застосування

Виробник

Байер АГ, Німеччина

Склад

• В 1 таблетці міститься: ривароксабан мікронизований 20 мг

Фармакологічна дія

Ривароксабан — високоселективний прямий інгібітор фактора Ха, що має високу біодоступність при пероральному застосуванні. Активація фактора X з утворенням фактора Ха через внутрішній та зовнішній шляхи зсідання крові відіграє центральну роль у каскаді коагуляції.

Фармакодинамічні ефекти

У людини спостерігається дозозалежне інгібування фактора Ха. Ривароксабан впливає на протромбіновий час у дозозалежному режимі, що добре корелює з концентрацією у плазмі крові (r=0.98), якщо для аналізу використовується набір Neoplastin®. При застосуванні інших реагентів результати можуть відрізнятися.

У пацієнтів із фібриляцією передсердь неклапанного типу для профілактики інсульту та системної тромбоемболії, 5/95-процентили протромбінового часу (Neoplastin®) через 1-4 години після прийому таблетки (на піковому ефекті) коливаються від 14 до 40 секунд при дозі 20 мг 1 раз на добу, а у пацієнтів із нирковою недостатністю (КК 49-30 мл/хв) — від 10 до 50 секунд при дозі 15 мг 1 раз на добу.

У пацієнтів із тромбозом глибоких вен і тромбоемболією легеневої артерії (ТГВ та ТЭЛА), 5/95-процентили для протромбінового часу через 2-4 години після прийому таблетки (на піковому ефекті) коливаються від 17 до 32 секунд при дозі 15 мг 2 рази на добу, і від 15 до 30 секунд при дозі 20 мг 1 раз на добу.

Ривароксабан дозозалежно також збільшує АЧТВ та результат HepTest®, але ці параметри не рекомендується використовувати для оцінки фармакодинамічної активності препарату. За клінічних обґрунтувань концентрація ривароксабану може бути визначена за допомогою калиброваного кількісного тесту на анти-Фактор Ха.

В період лікування препаратом Ксарелто® не потрібно проводити моніторинг параметрів системи згортання крові.

У здорових осіб старше 50 років подовження інтервалу QT під впливом ривароксабану не спостерігалося.

Показання

• Профілактика інсульту та системної тромбоемболії у пацієнтів із фібриляцією передсердь неклапанного типу.
• Лікування тромбозу глибоких вен (ТГВ) та тромбоемболії легеневої артерії (ТЭЛА) і профілактика рецидивів ТГВ і ТЭЛА.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до ривароксабану або будь-яких допоміжних компонентів препарату.
• Клінічно значущі активні кровотечі (наприклад, внутрішньочерепні, шлунково-кишкові кровотечі).
• Пошкодження або стан, що пов'язаний з підвищеним ризиком великої кровотечі (язвені у шлунку чи дванадцятипалій кишці, злоякісні новоутворення з високим ризиком кровотечі, недавні травми голови або спинного мозку, операції на голові, спинному мозку, очах, внутрішньочерепне крововилив, варикозне розширення вен стравоходу, артеріовенозні мальформації, аневризми чи патології судин головного чи спинного мозку).
• Комбінована терапія з іншими антикоагулянтами (нефракціонованим гепарином, низькомолекулярними гепаринами, пероральними антикоагулянтами, окрім переходу з/на ривароксабан або при застосуванні нефракціонованого гепарину для катетерів).
• Захворювання печінки, що протікає з коагулопатією, що спричиняє клінічно значущий ризик кровотечі.
• Почечна недостатність при КК менше 15 мл/хв.
• Лікування ОКС за допомогою антиагрегантів у пацієнтів із інсультом або транзиторною ішемічною атакою.
• Вагітність
• Період лактації
• Дитячий та підлітковий вік до 18 років (без підтвердженої безпеки та ефективності).
• Вроджений дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція.

Особливі застереження та обережність

• З обережністю застосовувати у пацієнтів з підвищеним ризиком кровотечі (наприклад, з неконтрольованою артеріальною гіпертензією, виразкою шлунка у стадії загострення, тяжкими захворюваннями судин, кровотечами в анамнезі).
• У пацієнтів з нирковою недостатністю (КК 49-30 мл/хв) слід контролювати стан, оскільки концентрація ривароксабану може підвищуватися.
• При нирковій недостатності (КК 29-15 мл/хв) застосування з обережністю, оскільки ризик кровотечі зростає.
• У разі застосування препаратів, що впливають на гемостаз (НПВП, антиагреганти), необхідна обережність.
• Не рекомендується застосовувати разом із системними інгібіторами CYP3A4 та Р-глікопротеїну, зокрема з інабіторами протеаз ВІЧ і азоловими протигрибковими препаратами, оскільки вони значно підвищують концентрацію ривароксабану в плазмі.

Побічні дії

Безпека препарату Ксарелто® оцінювалася у чотирьох дослідженнях III фази з участю понад 10 000 пацієнтів, які перенесли ортопедичні операції або лікувалися з приводу венозної тромбоемболії. Найчастішими побічними реакціями є:

• З боку кровотворної системи: часто — анемія; нечасто — тромбоцитопенія.
• З боку серцево-судинної системи: часто — зниження АД, гематома; нечасто — тахікардія.
• З боку зору: часто — крововилив у око.
• З боку травної системи: часто — кровотечі з ясен, кровотечі у ШКТ, диспепсія, нудота, запор, діарея, блювота; нечасто — сухість у роту.
• Загальні реакції: часто — лихоманка, периферичні набряки, слабкість; нечасто — погіршення самопочуття.
• З боку печінки: нечасто — порушення функції печінки; рідко — жовтяха.
• З боку нервової системи: часто — головокруження, головна біль; нечасто — внутрішньочерепні крововиливи.
• З боку сечової системи: часто — кровотечі з урогенітального тракту, почечна недостатність.
• З боку дихальної системи: часто — носові кровотечі, кровохарканье.
• З боку шкіри та підшкірних тканин: часто — свербіж, кропив’янка, крововиливи.

Також повідомлялося про випадки алергічних реакцій, холестазу, гепатиту, тромбоцитопенії та інших рідкісних побічних ефектів.

Взаємодії

Взаємодія з іншими лікарськими засобами може значно впливати на концентрацію ривароксабану у плазмі крові та ризик кровотеч. Особливо важливо уникати одночасного застосування з системними інгібіторами CYP3A4 та Р-глікопротеїну (наприклад, кетоконазол, ритонавір), які підвищують рівень препарату. При застосуванні препаратів, що знижують згортання крові або спричиняють кровотечі, необхідний особливий контроль.