Інструкція з застосування препарату Карведилол Сандоз

Загальна інформація

Карведилол Сандоз – це сучасний лікарський засіб, що належить до групи блокаторів альфа- і бета-адренорецепторів. Його основна дія полягає у зниженні артеріального тиску, поліпшенні роботи серця та протизапальних властивостях, що робить його ефективним у лікуванні гіпертонічної хвороби, стабільної стенокардії та хронічної серцевої недостатності.

Склад

Діючий компонент: карведилол 25 мг
Допоміжні речовини: лактози моногідрат, мікрокристалічна целюлоза (МКЦ), кросповідон, повідон К30, діоксид кремнію колоїдний, магнію стеарат.

Фармакологічна дія

Карведилол є препаратом, що має комплексну фармакологічну активність. Він забезпечує:

• Неселективне бета-блокуюче та альфа1-блокуюче дію, що сприяє зниженню навантаження на серце і розширенню судин.
• Антиоксидантні властивості, що допомагають у знищенні вільних радикалів та захисті клітин від окислювального стресу.
• Зниження периферичного опору судин (ОПСС), що сприяє зниженню артеріального тиску і полегшує роботу серця.
• Мінімальне вплив на липідний обмін та баланс іонів у плазмі крові.

Механізм дії включає вазодилатацію, зменшення частоти серцевих скорочень та зниження навантаження на міокард. Завдяки цим властивостям препарат застосовується для лікування гіпертензії, стабільної стенокардії та серцевої недостатності.

Показання до застосування

• Артеріальна гіпертензія у монотерапії або у комбінації з діуретиками.
• Стабільна стенокардія.
• Хронічна серцева недостатність у поєднанні з діуретиками, дигоксином або інгібіторами АПФ.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Препарат протипоказаний під час вагітності. У разі необхідності застосування під час лактації, рекомендується припинити грудне вигодовування, оскільки карведилол проникає у грудне молоко.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до компонентів препарату.
• Декомпенсована серцева недостатність.
• Синдром слабкості синусового вузла.
• АВ блокада II–III ступеня (крім випадків з штучним водієм ритму).
• Тяжка брадикардія (< 50 уд./хв).
• Кардіогенні шоки, колапси.
• Бронхіальна астма.
• Тяжкі порушення функції печінки.
• Метаболічний ацидоз.
• Вагітність та період годування груддю.
• Вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені).
• Внутрішньовенне введення верапамілу, дилтіазему або інших антиаритмічних препаратів I класу.

З обережністю застосовують при цукровому діабеті, тиреотоксикозі, феохромоцитомі, окклюзійних захворюваннях периферичних судин, стенокардії Прінцметала, псоріазі, порушеннях функції нирок, депресії, міастенії, при лікуванні альфа-адреноблокаторами, а також у похилих пацієнтів.

Побічні дії

При застосуванні в рекомендованих дозах Карведилол добре переноситься. Однак можливо виникнення побічних реакцій:

• З боку травної системи: нудота, сухість у роті, болі в животі, діарея, запор, рвота, підвищення активності печінкових трансаминаз.
• З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, втома, слабкість, порушення сну, депресія, парестезії.
• З боку органів зору: зниження сльозовиділення.
• З боку сечової системи: порушення функції нирок, набряки, проблеми з сечовипусканням.
• З боку кровотворної системи: лейкопенія, тромбоцитопенія.
• Алергічні реакції: кропив’янка, свербіж, висипання, обострення псоріазу, чхання, закладеність носа, бронхоспазм, задуха, рідко — анафілактичні реакції.
• З боку серцево-судинної системи: брадикардія, ортостатична гіпотензія, погіршення симптомів недостатності кровообігу, синдром Рейно.
• Ендокринні порушення: збільшення маси тіла.
• Інші: болі в кінцівках, грипоподібний синдром.

Взаємодія з іншими препаратами

Карведилол може посилювати дію інгібіторів МАО та засобів, що зменшують запаси катехоламінів, що може спричинити сильну брадикардію та гіпотензію. Разом з інгібіторами АПФ, діуретиками та вазодилататорами можливо різке зниження артеріального тиску.

Препарат посилює дію інсуліну і сульфонілмочевинних препаратів, тому необхідний контроль рівня глюкози крові. Взаємодіє з препаратами, що метаболізуються за допомогою CYP2D6, наприклад, флуоксетином або хинидином.

З обережністю призначають у поєднанні з антиаритмічними засобами I класу, БМКК (верапаміл, дилтіазем), оскільки можливе посилення гіпотензивного та інотропного ефекту.

Карведилол може підвищувати концентрацію дигоксину, тому потрібно контролювати його рівень у крові.

Рекомендований режим дозування і курс лікування

Препарат приймають внутрішньо, після їжі, запиваючи невеликою кількістю води. Початкова доза для артеріальної гіпертензії становить 12,5 мг один раз на добу протягом перших 7–14 днів. За необхідності дозу можна збільшити до 25 мг один раз на добу або розділити на два прийоми по 12,5 мг.

Для стабільної стенокардії починають з 12,5 мг двічі на добу, через 7–14 днів, за умови хорошої переносимості, дозу можна підвищити до 25 мг двічі на добу. Максимальна добова доза — 100 мг.

У похилих пацієнтів рекомендується не перевищувати 50 мг на добу.

Важливо: при пропуску прийому, його потрібно зробити якнайшвидше, якщо не близький час наступного прийому. При необхідності припинення лікування — поступово знижувати дозу протягом 1–2 тижнів.

Передозування та екстрені заходи

Симптоми передозування: надмірне зниження артеріального тиску, брадикардія, порушення дихання, серцева недостатність, кардіогенні шоки, зупинка серця.

Лікування включає промивання шлунка, введення глюкагону (1–5 мг), підтримуючу терапію з використанням адреналіну, норадреналіну, атропіну та інших симптоматичних заходів під контролем життєвих функцій.

Особливі вказівки

Перед початком лікування необхідно визначити рівень артеріального тиску та частоту серцебиття. Під час терапії слід регулярно контролювати функцію печінки та нирок.

Препарат слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з порушеннями функції печінки, оскільки біодоступність може бути підвищена.

Не рекомендується одночасне застосування з препаратами, що мають негативний інотропний вплив, або з іншими бета-блокаторами без рекомендації лікаря.