Індапамід – інструкція із застосування

Загальна інформація

Індапамід – це препарат із групи діуретиків, похідних сульфонамідів, що застосовуються для лікування артеріальної гіпертензії. Він має виражену гіпотензивну та діуретичну дію, сприяє зниженню артеріального тиску та покращенню функціонального стану серцево-судинної системи. Препарат виробляється компанією Балканфарма-Троян АД.

Склад препарату

1 таблетка містить:

• Діючий компонент: індапамід гемигідрат – 2,50 мг
• Вспомагальні речовини: лактозу моногідрат – 63,5 мг, кукурудзяний крохмаль – 20,0 мг, повидон К30 – 7,0 мг, кальцію гідрофосфат дигідрат – 3,0 мг, магнію стеарат – 1,5 мг, тальк – 2,5 мг
• Оболонка: плівкова оболонка Opadry® White OY-B-28920, яка складається з полі-вінілового спирту (45,52%), діоксиду титану (Е 171) – 32,00%, тальку – 20,00%, соєвого лецитину – 2,00%, камеді ксантанової – 0,48%.

Фармакологічна дія

Індапамід належить до фармакотерапевтичної групи діуретичних засобів, код АТХ: С03ВА11. Його фармакодинаміка полягає у блокуванні реабсорбції іонів натрію в кортикальному сегменті нефронів, що сприяє збільшенню їх виділення з сечею. Це зменшує об’єм циркулюючої крові та знижує артеріальний тиск.

В клінічних дослідженнях було доведено, що навіть при дозах, що не мають вираженого діуретичного ефекту, препарат забезпечує 24-годинний гіпотензивний ефект.

Механізм антигіпертензивної дії включає не лише зниження об’єму циркулюючої крові, але й покращення еластичності великих артерій, зменшення периферичного судинного опору та зниження гіпертрофії лівого шлуночка серця.

Важливо відзначити, що при застосуванні низьких доз індапаміду терапевтичний ефект досягається без значної втрати електролітів, зокрема калію, що зменшує ризик розвитку гіпокаліємії.

Індапамід не впливає на рівень холестерину і тригліцеридів, а також не порушує обмін вуглеводів, що було доведено у клінічних дослідженнях.

Максимальний гіпотензивний ефект досягається через 1–2 тижні регулярного прийому і зберігається протягом тривалого часу.

Фармакокінетика

Всмоктування

Індапамід швидко та повністю всмоктується з ЖКТ після перорального застосування. Біодоступність становить приблизно 93%. Максимальна концентрація у плазмі досягається через 1–2 години.

Розподіл і метаболізм

Близько 75% індапаміду зв’язується з білками плазми крові. Препарат зв’язується з еластином судинної стінки. Метаболізується у печінці, має високий об’єм розподілу та проникає через гематогематичні бар’єри. Проникність у тканини та здатність проникати через плаценту і у грудне молоко підтверджена.

Виведення

Период напіввиведення становить 14–24 години. Виводиться переважно нирками (60–80% у вигляді неактивних метаболітів), а також через кишечник (16–20%). Невелика частина (близько 5%) виводиться у незміненому вигляді.

При порушенні функції нирок фармакокінетика не змінюється.

Показання до застосування

• Артеріальна гіпертензія

Протипоказання

• Підвищена чутливість до індапаміду або інших сульфонамідів
• Тяжка ниркова недостатність (КК менше 30 мл/хв), анурія
• Тяжка печінкова недостатність або печінкова енцефалопатія
• Гіпокаліємія
• Вагітність і період грудного вигодовування
• Вік до 18 років
• Непереносимість лактози або галактоземія

Обережність при застосуванні

Необхідно враховувати при порушеннях функції печінки і нирок, у випадках порушення водно-електролітного балансу, застосуванні у пацієнтів з подовженим інтервалом QT на ЕКГ, при гіперпаратиреозі, цукровому діабеті, гіперурикемії і подагрі.

Побічні реакції

Найчастішими ускладненнями є реакції з боку шкіри та алергічні прояви, зокрема дерматит, макулопапулезна сыпь, ангіоневротичний набряк, кропив’янка, токсичний епідермальний некроліз та синдром Стивенса-Джонсона.

Часто спостерігається гіпокаліємія (до 25% пацієнтів), що може супроводжуватися м’язовою слабкістю, порушеннями серцевого ритму.

Відомі також порушення з боку нервової системи (головний біль, запаморочення, втома), порушення зору (миопія, нечітке бачення), порушення з боку серця (аритмії), шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання, запор).

Взаємодія з іншими препаратами

При одночасному застосуванні з препаратами, що подовжують інтервал QT, можливе посилення ризику аритмій. Не рекомендується застосовувати з ліками, що викликають гіпокаліємію або гіпомагніємію.

Важливо контролювати рівень електролітів при комплексній терапії.

Як приймати, курс і доза

Рекомендується приймати по 1 таблетці (2,5 мг) один раз на добу. У разі необхідності дозу можна збільшити, але максимальна добова доза не повинна перевищувати 5 мг.

Тривалість курсу визначає лікар залежно від стану пацієнта. Курс лікування може бути тривалим.

Таблетки слід ковтати цілими, запиваючи достатньою кількістю води, незалежно від прийому їжі.

Передозування

При передозуванні можливе посилення діуретичного та гіпотензивного ефекту, що може спричинити гіповолемію, гіпотонію, порушення електролітного балансу. Необхідна симптоматична терапія, контроль рівня електролітів та рідинного балансу.

Особливі вказівки

Перед початком терапії слід провести контроль рівня електролітів, функції нирок і печінки. Не рекомендується різко припиняти лікування, щоб уникнути гострого підвищення артеріального тиску.

У випадках тривалої терапії необхідно регулярно контролювати рівень калію, натрію та інших електролітів.

У разі розвитку симптомів гіпокаліємії або гіпомагніємії слід відповідно скоригувати терапію.

Форма випуску та умови зберігання

Препарат випускається у вигляді плівкових таблеток по 2,5 мг. Зберігати у сухому, недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°C.

Термін придатності

Термін зберігання – 3 роки з дати виготовлення. Не використовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.