Інструкція з застосування препарату "Гутталакс"

Загальна характеристика

"Гутталакс" — це пероральний лікарський засіб, що належить до групи слабительных препаратів, активною речовиною яких є натрію пикосульфат. Препарат застосовується для м’якої та ефективної стимуляції дефекації при запорах різного походження, включаючи атонию та гіпотонію товстого кишківника, а також у випадках, коли необхідно регулювати стул у хворих з гемороєм, проктитами або анальними тріщинами.

Склад препарату

Компонент	Кількість
Активна речовина	Натрію пикосульфат моногідрат — 0,75 г
Вспомогальні речовини	Натрію бензоат — 0,2 г; Натрію цитрат дигідрат — 0,15 г; Сорбітол рідкий (некристалізуючийся) — 64,37 г; Лимонної кислоти моногідрат — 0,14 г; Очищена вода — 49,89 г

Фармакологічна дія

Фармакологічна група: слабительное засіб.

Механізм дії: активна речовина натрію пикосульфат є триарилметановим слабким засобом, який після бактеріального розщеплення у товстому кишківнику стимулює слизову оболонку, підвищує перистальтику та сприяє накопиченню води і електролітів у кишці. Це веде до активізації актів дефекації, прискорює евакуацію та пом’якшує стул.

Препарат не впливає на процеси травлення або всмоктування у тонкому кишечнику, оскільки його дія зосереджена у товстому кишківнику. Після перорального застосування натрію пикосульфат швидко перетворюється бактеріальним розщепленням у активний метаболіт БГПМ, який і забезпечує слабкий ефект через 6–12 годин після прийому.

Клінічні дослідження підтвердили ефективність у підвищенні перистальтики та регуляції стулу у пацієнтів з хронічним запором, а рівень концентрації калію у сироватці крові залишається в межах норми.

Фармакокінетика

Всмоктування і розподіл: після перорального застосування препарат потрапляє у товстий кишківник без значної системної абсорбції, що виключає його ентерогепатичну циркуляцію.

Біотрансформація: у дистальному відділі товстого кишечника бактеріями відбувається розщеплення натрію пикосульфату з утворенням активного метаболіту БГПМ, що і забезпечує слабкий ефект.

Виведення: частина активного метаболіту виводиться з організму через нирки у вигляді глюкуронідів протягом 48 годин. Виведення препарату залежить від дози та індивідуальних особливостей пацієнта.

Взаємозв’язок фармакокінетики та фармакодинаміки показує, що час початку слабкого ефекту становить приблизно 6–12 годин, а системний рівень активної речовини дуже низький, що зменшує ризик системних побічних реакцій.

Показання до застосування

• Запори, що виникають унаслідок атонії або гіпотонії товстого кишківника: у літніх пацієнтів, лежачих хворих, після операцій, пологів, у період лактації.
• Запори, що спричинені прийомом лікарських засобів.
• Регулювання стулу при геморої, проктитах, анальних тріщинах: для пом’якшення стільця.
• Захворювання жовчного міхура, синдром подразненого кишечника з переважанням запорів.
• Запор, спричинений дисбактеріозом або порушеннями дієти.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Дані контрольованих досліджень у вагітних відсутні. Довготривалий досвід застосування не свідчить про негативний вплив на вагітність. В I триместрі застосування протипоказане. В другому та третьому триместрах — тільки за призначенням лікаря та з обережністю.

Активний метаболіт та його глюкуроніди не виділяються з молоком, тому препарат можна застосовувати під час годування груддю.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до натрію пикосульфату або інших компонентів препарату.
• Кишкова непрохідність або обструктивні захворювання кишківника.
• Гострі захворювання органів черевної порожнини або сильний біль у животі (може супроводжуватися нудотою, блювотою, підвищеною температурою, включаючи апендицит).
• Гострі запальні захворювання кишківника.
• Тяжка дегідратація.
• Непереносимість фруктози.

Побічні дії

• З боку шлунково-кишкового тракту: дискомфорт, нудота, блювота, спазми та болі в животі, діарея.
• З боку нервової системи: головокруження та втрату свідомості, що пов’язані з вазовагальною реакцією.
• З боку імунної системи: реакції підвищеної чутливості.
• З боку шкіри та підшкірних тканин: алергічні реакції, зокрема ангіоневротичний набряк, шкірна висип, свербіж.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Діуретики та глюкокортикоїди можуть підвищувати ризик розвитку електролітних порушень (гіпокаліємії). Високі дози препарату можуть посилити цей ефект. Водночас гіповолемія та електролітні порушення підвищують чутливість до серцевих глікозидів.

Комбінація з антибіотиками може зменшити послаблюючу дію препарату.

Рекомендації щодо застосування

Дозування та спосіб застосування

Препарат приймається внутрішньо перед сном для отримання слабкого ефекту вранці. Рекомендована доза:

• Взрослі та діти старше 10 років — 10–20 крапель (5–10 мг) на добу.
• Діти 4–10 років — 5–10 крапель (2,5–5 мг) на добу.
• Діти до 4 років — 0,25 мг/кг (близько 1 краплі або 0,5 мг) на добу.

Починати слід із мінімальної дози, поступово збільшуючи її до максимальної рекомендованої для досягнення регулярного стулу. Препарат не обов’язково розчиняти у рідині. Для досягнення бажаного ефекту препарат приймається за вечір перед сном.

Передозування

Можливі симптоми — діарея, зневоднення, гіпотензія, електролітні порушення, гіпокаліємія, судоми. В окремих випадках — ішемія кишечника при прийомі значно перевищених доз.

Лікування передбачає промивання шлунка, відновлення водного балансу та корекцію електролітів. Можуть застосовуватися спазмолітики та інфузійна терапія.

Особливі застереження

Не рекомендується застосовувати препарат без консультації лікаря більш ніж на 10 днів. Тривалий прийом у високих дозах може викликати дегідратацію, порушення електролітного балансу та гіпокаліємію.

У разі появи головокруження або обмороків — потрібно уникати потенційно небезпечних видів діяльності, зокрема керування автомобілем або працю з механізмами. Пацієнти повинні повідомляти лікаря про будь-які несприятливі реакції.

Умови зберігання та термін придатності

Зберігати при температурі не вище 30°C у недоступному для дітей місці. Термін придатності — 3 роки.