Глимепірид – інструкція з застосування, склад, фармакологічна дія, показання та протипоказання

Глімепірид – це пероральний гипоглікемічний препарат третього покоління, що використовується для лікування цукрового діабету типу 2. Він належить до групи сульфонілмочевинних похідних, що сприяють зниженню рівня глюкози в крові шляхом стимуляції секреції інсуліну та підвищення чутливості тканин до його дії.

Склад препарату

Діяльна речовина	Глімепірид – 4 мг
Вспоміжні речовини	Лактозу моногідрат – 150,80 мг Кукурудзяний крохмаль – 4,66 мг Карбоксиметилкрахмал натрію – 10,00 мг Повідин – 6,00 мг Полісорбат – 1,34 мг Тальк – 2,00 мг Магнію стеарат – 1,20 мг Забарвлювач заліза (Е 172) – 0,30 мг

Фармакологічна дія

Глімепірид є похідним сульфонілмочевини третього покоління, що проявляє гіпоглікемічну активність. Механізм дії полягає у стимуляції секреції інсуліну із бета-клітин підшлункової залози, а також у покращенні периферичної чутливості до інсуліну та зменшенні глюконеогенезу в печінці.

Завдяки більш м'якому стимулюючому впливу на бета-клітини, ніж традиційні похідні сульфонілмочевини, глімепірид значно знижує ризик розвитку гіпоглікемії.

Окрім цього, препарат має внепанкреатичну дію: він підвищує чутливість периферичних тканин (м'язової, жирової) до інсуліну, знижує його поглинання печінкою та інгібує вироблення глюкози у печінці.

Глімепірид також проявляє антитромботичну активність, інгібуючи циклооксигеназу і зменшуючи утворення тромбоксану А2. Це сприяє попередженню тромбозів.

Важливою особливістю є його антиатерогенна дія: препарат сприяє нормалізації рівнів ліпідів у крові, знижує рівень малового альдегіду та перикисного окиснення липідів, що уповільнює розвиток атеросклерозу.

Також глімепірид підвищує рівень ендогенного α-токоферолу, активність каталази, глутатіонпероксидази та супероксиддисмутази, що сприяє зниженню окислювального стресу при цукровому діабеті другого типу.

Показання до застосування

• Цукровий діабет другого типу, що потребує пероральної терапії для контролю рівня глюкози в крові.

Протипоказання

• Гіперчутливість до глімепіриду або інших компонентів препарату.
• Цукровий діабет першого типу.
• Діабетичний кетоацидоз, діабетична прекома або кома.
• Тяжкі порушення функції печінки або нирок.
• Лейкопенія, агранулоцитоз або інші порушення кровотворення.
• Вагітність та годування груддю.

Побічні дії

З боку серцево-судинної системи та крові: рідко – зниження АТ, тромбоцитопенія, лейкопенія, гранулоцитопенія, агранулоцитоз, еритропенія, панцитопенія, гемолітична та апластична анемія.

З боку нервової системи та органів зору: головокруження, головний біль, тимчасове порушення зору.

З боку ЖКТ: нудота, блювота, болі в животі, відчуття тяжкості в епігастрії, діарея, внутрішньочеревний холестаз.

З боку обміну речовин: гіпоглікемія.

Інші: підвищення рівня трансаміназ, гіпонатриемія, алергічні реакції, фотосенсибілізація, порфірія, астенія. Рідко – одышка, гепатит, алергічний васкуліт.

Взаємодія з іншими препаратами

Посилення гіпоглікемічної дії: при спільному застосуванні з інсуліном, іншими гіпоглікемічними засобами, інгібіторами АПФ, аллопуринолом, анаболічними стероїдами, статинами, хлорамфеніколом, кумариновими препаратами, циклоспорином, дизопірамідом, фенфлураміном, фенірамідомолом, фібратами, флуоксетином, гуанетидином, інгібіторами МАО, миконазолом, ПАСК, пентоксифіліном (при ін'єкціях), фенілбутазоном, азапропазоном, оксифенбутазоном, пробенецидом, хінолонами, саліцилатами, сульфінпіразоном, сульфаніламідами, тетрацикліном.

Ослаблення дії: при застосуванні з кортикостероїдами, діазоксидом, діуретиками, епінефрином, глюкагоном, слабкими проносними засобами, високими дозами нікотинової кислоти, естрогенами, фенотиазинами, фенитоїном, рифампіцином, гормонами щитоподібної залози. Також можливі коливання ефективності при застосуванні блокаторів H2-гістамінових рецепторів, клонидину, резерпіну та етилового спирту.

Взаємодія з препаратами кумаринової групи може змінювати їхній ефект.

Рекомендації щодо застосування, дозування та режим прийому

Загальні рекомендації: препарат слід приймати внутрішньо, запиваючи достатньою кількістю води, без розжовування. Важливо дотримуватися режиму харчування, не пропускати прийоми їжі після застосування Глімепіруду.

Початкова доза: 1 мг один раз на добу, з подальшим підбором дозування під контролем рівня глюкози.

Підтримуюча доза: зазвичай становить 1-4 мг на добу, у рідкісних випадках – до 6 мг. Максимальна дозволена добова доза – 6 мг.

Корекція дозування: проводиться поступово, з інтервалами 1-2 тижні, під контролем рівня глюкози в крові.

Комбінована терапія: з метформіном або інсуліном можлива за рекомендацією лікаря, що включає початкове застосування у низьких дозах та поступове їх збільшення.

Перехід з інших препаратів: починати з 1 мг, з урахуванням ефективності попередньої терапії, дози слід збільшувати поступово.

Тривалість лікування: зазвичай довготривала, під контролем рівня глюкози та стану пацієнта.

Передозування

Симптоми: гіпоглікемія, що проявляється тремором, пітливістю, слабкістю, порушенням зору, запамороченням, у важких випадках – комою та судомами.

Лікування: у свідомих – індукція блювання, прийом активованого вугілля, внутрішньовенне введення розчину глюкози (50 мл 40% розчину), підтримка життєвих функцій. У важких випадках – внутрішньовенне введення розчину глюкози з контролем концентрації цукру.

Форма випуску

Таблетки по 4 мг, у пластикових блістерах або контейнерах.

Умови зберігання

Зберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25°C, у щільно закритій тарі, в недоступному для дітей місці.

Термін придатності

5 років з дати виготовлення, зазначеної на упаковці.

Відпуск з аптек

За рецептом лікаря.