Гідроксикарбамід: повний опис препарату

Гідроксикарбамід — це потужний протипухлинний препарат, що застосовується у клінічній онкології для лікування різних видів злоякісних новоутворень. Його фармакологічна дія базується на інгібіції синтезу ДНК, що забезпечує вибірковий антитуморний ефект.

Склад та форма випуску

Діючий компонент: 1 капсула містить гідроксикарбамід у кількості 500 мг. Випускається у вигляді капсул для перорального застосування.

Фармакологічна дія

Фармакодинаміка

Гідроксикарбамід є протипухлинним засобом. Механізм його дії полягає у інгібіції синтезу ДНК, що гальмує розмноження пухлинних клітин. Препарат не впливає на синтез білків і РНК, що дозволяє зменшити токсичний вплив на здорові тканини.

Фармакокінетика

• Після перорального прийому добре абсорбується із шлунково-кишкового тракту.
• Проникає через гематоенцефалічний бар’єр.
• Метаболізується у печінці.
• Виводиться переважно нирками (близько 80%).
• Період напіввиведення (T1/2) становить 3-4 години.

Показання до застосування

• Хронічний мієлолейкоз
• Меланома шкіри
• Рак яєчників
• Рак шийки матки
• Хориокарцинома матки
• Опухолі голови та шиї
• Опухоль мозку
• Еритремія

Протипоказання

• Лейкопенія менше 2500/мкл
• Тромбоцитопенія менше 100 000/мкл
• Виражена анемія
• Вагітність
• Підвищена чутливість до гідроксикарбаміду

Побічні дії

З боку кровотворної системи

Лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія.

З боку травної системи

Стоматит, анорексія, нудота, блювання, діарея, запор; рідко — порушення функції печінки.

З боку центральної нервової системи

Втома, головний біль, сонливість, запаморочення, галюцинації, судоми.

З боку дихальної системи

У окремих випадках — дифузні легковмістні інфільтрати з лихоманкою та задишкою.

З боку сечовидільної системи

Затруднення сечовипускання, рідко — порушення функції нирок.

Дерматологічні реакції

Алопеція, макуло-рубцеві висипання, еритема.

Інші реакції

Підвищення температури, озноб.

Взаємодія з іншими препаратами

Можливе посилення міелодепресивної дії при попередньому застосуванні цитотоксичних засобів.

Рекомендації щодо застосування

Дозування та тривалість лікування визначають індивідуально, враховуючи показання, стадію захворювання, стан кровотворної системи та схему терапії. Лікування здійснюється під контролем аналізів крові та функцій печінки і нирок, з частотою не менше 1 разу на тиждень.

Перевищення дози

Лікування симптоматичне. Специфічного антидоту немає. Діаліз не ефективний.

Особливі застереження

• Обережність у пацієнтів з вираженими порушеннями функцій нирок.
• Не рекомендується застосовувати при гострих інфекційних захворюваннях, таких як вітряна віспа та оперізувальний лишай.
• Під час терапії слід регулярно проводити аналізи крові та функціональні дослідження.
• У пацієнтів похилого віку можлива корекція дози.
• При підагрі або нефролітіазі зростає ризик гіперурикемії.
• Комбінована терапія з променевим лікуванням може посилювати побічні ефекти.

Умови зберігання та термін придатності

Зберігати в темному, сухому місці при температурі 15–25°C у недоступному для дітей місці. Термін придатності становить 5 років.

Інструкція щодо використання

Препарат призначений для перорального застосування. Дозування та режим лікування визначають лікуючий лікар залежно від клінічної ситуації та лабораторних показників.

Важливо

Перед початком лікування та під час терапії необхідно регулярно контролювати рівень крові, функцію печінки та нирок. При появі ознак побічних реакцій або зниженні показників крові слід звернутися до фахівця для корекції терапії.