Галидор (Galidor) — спазмолітичний препарат для лікування судинних та внутрішніх захворювань

Галидор — це ефективний міотропний спазмолітик, який має виражену вазодилатуючу дію та застосовується для терапії різноманітних судинних та внутрішніх патологій. Препарат сприяє розслабленню гладкої мускулатури внутрішніх органів і судин, що дозволяє зменшити спазми та покращити кровопостачання у різних системах організму.

Склад і форма випуску

Головна активна речовина	Бенциклан фумарат — 100 мг у 1 таблетці
Допоміжні речовини	крахмал картопляний, поліваінілцетат, магнія стеарат, карбомер 934 Р, натрія карбоксиметилкрахмал (тип А), діоксид кремнію колоїдний безводний, тальк

Форма випуску — таблетки білого або сірувато-білого кольору, круглі, плоскі, з фаскою, з гравіруванням "HALIDOR" на одній стороні.

Фармакологічна дія

Галидор належить до спазмолітичних засобів. Основна його дія полягає у вазодилатуючому ефекті, що досягається через блокаду кальцієвих каналів у гладком'язових клітинах судин та внутрішніх органів. Це сприяє розслабленню судинної та висцеральної мускулатури, зниженню спазмів та покращенню кровотоку у периферичних судинах, коронарних та мозкових судинах.

Галидор також викликає зниження агрегації тромбоцитів і еритроцитів, підвищує їх еластичність, що позитивно впливає на мікроциркуляцію і кровопостачання тканин. Відомі також його слабке транквілізуюче та позитивне інотропне дію, а також можливе невелике підвищення частоти серцевих скорочень.

Показання до застосування

• Захворювання периферичних судин: ангіоспазм, хвороба Рейно, акроціаноз та інші патології з судинним спазмом, а також хронічні облітеруючі ураження артерій.
• Захворювання мозкових судин: церебральна ішемія (у складі комплексної терапії).
• Застосування при внутрішніх органах: гастроентерити, коліти, функціональні розлади кишечника, холецистит, жовчнокам'яна хвороба, порушення моторики сфінктера Одді, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (в комбінації).
• Урологічні розлади: спазми і тенезми сечового міхура, лікування каменів нирок у комплексі з анальгетиками при нирковій коліці.
• Підготовка до урологічних досліджень: для внутрішньовенних і внутрішньом'язових ін'єкцій.

Протипоказання

• Тяжка дихальна недостатність
• Тяжка ниркова або печінкова недостатність
• Декомпенсована серцева недостатність
• Острий інфаркт міокарда
• АВ-блокада
• Пароксизмальні тахіаритмії
• Епілепсія або інші форми судомної готовності
• Недавній геморагічний інсульт
• Черепно-мозкова травма (останній рік)
• Вагітність і лактація
• Дитячий та підлітковий вік до 18 років
• Індивідуальна підвищена чутливість до компонентів препарату

Побічні дії

З боку травної системи: сухість у роті, болі в животі, відчуття ситості, нудота, блювання, зниження апетиту, діарея, підвищення активності печінкових трансаміназ.

З боку центральної нервової системи: тривожність, головокруження, головний біль, порушення ходьби, тремор, безсоння, порушення пам'яті, у рідких випадках — тимчасове сплутане свідомість, епілептиформні напади, галюцинації у літніх пацієнтів.

З боку серцево-судинної системи: іноді — тахіаритмії, передсердні та шлуночкові тахіаритмії.

Інші: загальне нездужання, збільшення маси тіла, лейкопенія, алергічні реакції, рідко — тромбофлебіт при внутрішньовенному введенні.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

• При одночасному застосуванні Галидор посилює пригнічення ЦНС від снодійних та седативних препаратів.
• З препаратами, що підвищують рівень серотоніну — можливе посилення їх дії.
• При комбінуванні з препаратами, що знижують рівень калію або є проаритмогенними, можливе підсилення ризику аритмій.
• З препаратами наперстянки — підвищується ризик передозування серцевих глікозидів.
• З бета-блокаторами — може знадобитись корекція дози через протилежний інотропний ефект.
• З антигіпертензивними — можливе посилення їх дії.
• З препаратами, що викликають спазмофілію — можливе сумарне посилення ефектів.
• З ацетилсаліциловою кислотою — можливе посилення антиагрегаційної дії.

Рекомендації щодо застосування, дози та курси лікування

Загальні рекомендації

Внутрішньо — по 100 мг 3 рази на добу протягом 2-3 місяців. Максимальна добова доза — 400 мг. Інтервал між курсами — 2-3 місяці.

Внутрішньовенно — по 200 мг на добу, розділені на 2 введення, розбавляючи 100 мг (4 мл) у 100-200 мл ізотонічного розчину і крапельно вводячи протягом 1 години.

При внутрішніх спазмах органів

Одноразово — 100-200 мг, але не більше 400 мг на добу. Для підтримуючої терапії — 100 мг 3 рази на добу протягом 3-4 тижнів, потім — 100 мг 2 рази на добу. Тривалість лікування визначає лікар, зазвичай не більше 1-2 місяців.

У гострих випадках — внутрішньовенно або внутрішньом'язово: 50-200 мг (2-8 мл), розбавляючи розчином натрію хлориду до 10-20 мл, вводити повільно протягом 1 години. Лікування триває 2-3 тижні з подальшим переходом на пероральну форму.

Передозування і особливі вказівки

Симптоми: тахікардія, зниження АТ, колапс, порушення функцій нирок, судоми, сонливість, тривожність. Можливі епілептиформні напади при великих дозах.

Лікування: симптоматична терапія, промивання шлунка, застосування бензодіазепінів для судом. Специфічного антидоту немає, диаліз неефективний.

Спеціальні зауваження

При застосуванні з препаратами, що сприяють розвитку гіпокаліємії або мають кардіотоксичний ефект, слід обережно визначати дозу. При парентеральному введенні потрібно змінювати місця ін'єкцій, щоб уникнути тромбофлебітів.

Тривале застосування вимагає контролю показників крові та реологічних властивостей. Під час лікування слід уникати керування транспортом у період адаптації.

Умови зберігання та термін придатності

Зберігати при температурі 15–25°C у недоступному для дітей місці. Термін придатності — 5 років.

Відпуск з аптек та виробник

Виробник — компанія "ЕГІС".