Физиотенз таблетки покрыт.плен.об. 0,4 мг 14 шт
| Производитель | Верофарм ООО |
| Страна | Россия |
| Действующее вещество | Моксонидин |
Ціна: 587 грн
Физиотенз® (Моксонидин) — інструкція, опис, застосування
Виробник
Виробник: Фірма-виробник
Склад
Одна покрита плівковою оболонкою таблетка з дозуванням 0,4 мг містить:
- Активна речовина: моксонидин — 0,4 мг
- Вспомогані речовини:
- лактози моногідрат — 95,60 мг
- повидон — 0,70 мг
- кросповидон — 3,00 мг
- магнію стеарат — 0,30 мг
- Оболонка:
- гіпромелоза — 1,30 мг
- етилцелюлоза — 1,20 мг
- макрогол — 0,25 мг
- тальк — 0,875 мг
- кольоровий пігмент заліза оксид червоний (Е 172) — 0,125 мг
- діоксид титану (Е 171) — 1,25 мг
Фармакологічна дія
Моксонидин — це гипотензивний засіб центральної дії, який стимулює имидазолінові рецептори в стовбурі мозку, зокрема в ростральних структурах бокових шлуночків. Це стимулювання сприяє зниженню периферичної симпатичної активності та, відповідно, артеріального тиску.
На відміну від інших симпатолітичних препаратів, моксонидин має низьке афінитет до а2-адренорецепторів, що зменшує ризик появи седативних ефектів і сухості у роті.
Завдяки механізму дії, препарат знижує системний судинний опір і артеріальний тиск, підтверджено у клінічних дослідженнях. Також моксонидин покращує чутливість до інсуліну у пацієнтів із ожирінням і інсулінорезистентністю, що важливо для комплексного лікування гіпертензії.
Фармакокінетика
Всасання: швидке і майже повне з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. Біодоступність становить близько 88%. Максимальна концентрація досягається через 1 годину після прийому, і прийом їжі не впливає на фармакокінетику.
Розподіл: зв'язок з білками плазми — 7,2%.
Метаболізм: основний метаболіт — дегідрований моксонидин, активність якого — приблизно 10% від оригіналу.
Виведення: період напіввиведення — 2,5 години для моксонидина, 5 годин — для метаболітів. Більше 90% препарату виводиться нирками (78% — у незміненій формі, 13% — у вигляді дегідрированого метаболіту). Менше 1% виводиться через кишечник.
Фармакокінетика у різних групах пацієнтів
У пацієнтів з артеріальною гіпертензією та у літніх людей фармакокінетика не зазнає істотних змін, хоча можливе незначне збільшення біодоступності через зниження метаболізму.
Показання
- Артеріальна гіпертензія
Застосування при вагітності і годуванні груддю
Вагітність: дані про безпеку застосування у вагітних відсутні. Експерименти на тваринах показали ембріотоксичний ефект. Препарат призначають лише у випадках, коли потенційна користь для матері перевищує ризик для плода.
Годування груддю: Моксонидин проникає у грудне молоко і не рекомендується до застосування під час лактації. За необхідності лікування — годування слід припинити.
Протипоказання
- Індивідуальна підвищена чутливість до компонентів препарату
- Синдром слабкості синусового вузла
- Виражена брадикардія (< 50 уд./хв.)
- Наследственна непереносимість галактози, дефіцит лактази або мальабсорбція глюкози-галактози
- Дітям та підліткам до 18 років препарат не рекомендований
З обережністю: тяжка та термінальна ниркова недостатність, пацієнти, що отримують гемодіаліз, та з вираженою печінковою недостатністю.
Побічні дії
З боку центральної нервової системи
- Часто (1-10%): головний біль, запаморочення, сонливість
- Нечасто (<1%): безсоння
З боку серцево-судинної системи
- Редко (<0,1%): надмірне зниження АТ, ортостатична гіпотензія
З боку шлунково-кишкового тракту
- Часто (1-10%): сухість у роті
- Нечасто (<1%): нудота
З боку шкіри та підшкірної клітковини
- Нечасто (<1%): шкірна висип, свербіж
- Дуже рідко (<0,01%): ангіоневротичний набряк
Загалом
- Часто (1-10%): астенія
Найчастіші побічні ефекти — сухість у роті, головний біль, запаморочення, астенія та сонливість, які зазвичай зменшуються з часом.
Взаємодії з іншими препаратами
- Можливе комбінування з тиазидними діуретиками, блокаторами кальцієвих каналів та іншими антигіпертензивними засобами — ефект буде адитивним
- Не рекомендується поєднання з трициклічними антидепресантами — зменшується ефективність гіпотензивних препаратів
- Моксонидин може посилювати седативний ефект бензодіазепінів
- Взаємодія з дигоксином, глибенкламідом, гідрохлортіазидом не виявлена
Спосіб застосування, дози та курс лікування
Приймати внутрішньо, незалежно від прийому їжі.
Разова доза зазвичай становить 0,2 мг. Максимальна доза — 0,4 мг один раз на добу, або 0,6 мг на добу, розділені на два прийоми.
У пацієнтів з помірною або важкою нирковою недостатністю, а також під час гемодіалізу, рекомендується доза 0,2 мг. За необхідності і при хорошій переносимості дозу можна збільшити до 0,4 мг.
Передозування
Можливі симптоми: головний біль, сонливість, сильне зниження АТ, запаморочення, сухість у роті, нудота, блювота, брадикардія.
Лікування: специфічного антидоту немає. Рекомендується внутрішньовенне введення рідини, застосування допаміну та атропіну для купірування брадикардії. При значному зниженні АТ — інфузії рідин і застосування препаратів для підняття АТ.
Особливі вказівки
- При необхідності відміни препарату — слід робити це поступово, особливо якщо пацієнт приймав бета-адреноблокатори
- Потрібен регулярний контроль АТ, ЧСС та ЕКГ під час лікування
- Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами — дослідження не проводилися, але можливий сонливий стан та запаморочення
Умови зберігання
Зберігати при температурі не вище 30°C у недоступному для дітей місці.
Термін придатності
1 рік з дати виробництва.
Діюча речовина
Моксонидин