Физиотенз таблетки покрыт.плен.об. 0,2 мг 28 шт

ПроизводительВерофарм ООО
СтранаРоссия
Действующее веществоМоксонидин

Ціна: 605 грн

Фізіотенз® (Моксонидин) — інструкція з застосування

Виробник

Препарат виробляється компанією ВероФарм.

Склад

Одна таблетка, покрита плівковою оболонкою, дозування 0,2 мг, містить:

  • Діючий компонент: моксонидин — 0,2 мг
  • Вспомогальні речовини:
    • лактозу моногідрат — 95,80 мг
    • повідон — 0,70 мг
    • кросповідон — 3,00 мг
    • магнію стеарат — 0,30 мг

Оболонка таблетки містить:

  • гіпромеллозу — 1,30 мг
  • етилцелюлозу — 1,20 мг
  • макрогол — 0,25 мг
  • тальк — 0,9975 мг
  • фарбник заліза оксид червоний (Е 172) — 0,0025 мг
  • титана діоксид (Е 171) — 1,25 мг

Фармакологічна дія

Фармакотерапевтична група: гіпотензивний засіб центральної дії.

Код АТХ: С02АС05

Механізм дії

Моксонидин є селективним стимулятором имидазолінових рецепторів у стовбурі мозку, зокрема у ростральних структурах бокових шлуночків. Це сприяє зниженню активності симпатичної нервової системи, що веде до зниження периферичного опору судин та артеріального тиску.

В порівнянні з іншими препаратами центральної дії, моксонидин має нижше аффінність до α2-адренорецепторів, що зменшує ризик розвитку седативного ефекту та сухості у роті.

При застосуванні препарату спостерігається зниження системного судинного опору та артеріального тиску, що підтверджено клінічними дослідженнями.

Клінічні дослідження

Дослідження на пацієнтах з артеріальною гіпертензією показали, що комбінація моксонидину з іншими гіпотензивними засобами дозволяє більш ефективно зменшувати гіпертрофію лівого шлуночка та покращувати чутливість до інсуліну.

Фармакокінетика

Всмоктування

Після внутрішнього застосування моксонидин швидко та майже повністю абсорбується у верхніх відділах травного тракту. Абсолютна біодоступність складає приблизно 88%. Максимальна концентрація досягається через 1 годину, прийом їжі не впливає на фармакокінетику препарату.

Розподіл

Зв’язок з білками плазми становить 7,2%.

Метаболізм

Основний метабіт — дегідрований моксонидин, з низькою фармакологічною активністю (близько 10% від активності незмінного препарату).

Виведення

Період напіввиведення (Т1/2): 2,5 години для моксонидину та 5 годин для його метаболіту. Більше 90% препарату виводиться через нирки (78% — у незмінному вигляді, 13% — у вигляді дегідрированого метаболіту). Менше 1% — через кишечник.

Особливості у пацієнтів з порушеннями функції нирок

При зниженій функції нирок (КК < 30 мл/хв) виведення препарату уповільнюється, концентрація у плазмі підвищується у 3 рази, що потребує індивідуальної корекції дозування.

У літніх пацієнтів фармакокінетика змінюється незначно, у зв’язку із зменшенням метаболічних процесів.

Показання до застосування

  • Артеріальна гіпертензія (підвищений артеріальний тиск)

Застосування під час вагітності та годування груддю

Вагітність

Дані щодо безпеки застосування препарату у вагітних відсутні. В дослідженнях на тваринах встановлено ембріотоксичну дію. Тому препарат призначають тільки у разі вагомої потреби, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Годування груддю

Моксонидин проникає у грудне молоко, тому не рекомендується застосовувати під час лактації. За потреби припиніть годування перед початком лікування.

Протипоказання

  • Підвищена чутливість до активної речовини або компонентів препарату
  • Анафілактичні реакції та ангіоневротичний набряк в анамнезі
  • Синдром слабкості синусового вузла або синоатриальна блокада
  • Тяжка печінкова недостатність
  • Виражена брадикардія (<50 уд./хв.)
  • Атріовентрикулярна блокада II або III ступеня
  • Остра та хронічна серцева недостатність
  • Період годування груддю
  • Спадкові порушення глюкозо-галактозної мальабсорбції, дефіцит лактази
  • Вік до 18 років (через відсутність даних про безпеку та ефективність)

Обережність при застосуванні

При атріовентрикулярній блокаді I ступеня, захворюваннях коронарних артерій, периферичних судинах, епілепсії, хворобі Паркінсона, депресії, глаукомі, а також при печінковій та нирковій недостатності.

Побічні дії

У більшості випадків побічні ефекти проявляються у вигляді:

  • сухості у роті
  • запаморочення
  • астенії
  • сонливості

На початкових етапах терапії ці симптоми можуть бути більш вираженими, але зазвичай зменшуються з часом.

Часті побічні ефекти:

  • Головний біль, запаморочення, сонливість, безсоння
  • Зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія, брадикардія
  • Розлади з боку шлунково-кишкового тракту: діарея, нудота, блювання, диспепсія
  • Кожна реакція: висип, свербіж, ангіоневротичний набряк
  • Звін у вухах, больові відчуття в спині та шиї, астенія, периферичні набряки

Взаємодії з іншими препаратами

Препарат посилює гіпотензивний ефект при одночасному застосуванні з іншими засобами для зниження тиску.

Не рекомендується одночасне застосування з трициклічними антидепресантами, оскільки вони знижують ефективність моксонидину та можуть посилювати седативний ефект.

Моксонидин може підсилювати дію бензодіазепінів, транквілізаторів та алкоголю.

Можливі взаємодії з препаратами, що виводяться через канальці нирок, тому потрібно враховувати цей аспект при призначенні.

Як застосовувати, режим дозування

Прийом внутрішньо, незалежно від прийому їжі.

Зазвичай починають з дози 0,2 мг один раз на добу. У разі необхідності дозу можна збільшити до 0,4 мг на добу, розділяючи її на два прийоми. Максимальна добова доза — 0,6 мг.

Для пацієнтів з нирковою недостатністю, особливо на початкових етапах, рекомендується починати з 0,2 мг, з можливістю збільшення до 0,4 мг за умови доброї переносимості.

Пацієнтам, що проходять гемодіаліз, початкова доза — 0,2 мг, з можливістю підвищення до 0,4 мг при хорошій переносимості.

Передозування

Існують випадки прийому високих доз (до 19,6 мг) без летальних наслідків. Симптоми передозування включають:

  • значне зниження артеріального тиску
  • сонливість, головний біль
  • запаморочення, брадикардія
  • сухість у роті, нудота, блювання
  • у важких випадках — порушення дихання, зниження свідомості

Лікування передбачає симптоматичне, включаючи введення рідин, атропін при брадикардії, а також застосування антидотів, що блокують α2-адренорецептори.

Особливі вказівки

Обов’язково регулярно контролюйте рівень артеріального тиску під час лікування.

Можливе виникнення атріовентрикулярної блокади, тому потрібно з обережністю застосовувати препарат у таких пацієнтів.

При припиненні терапії рекомендується поступове зниження дози протягом 2 тижнів, щоб уникнути раптового підвищення тиску.

У літніх пацієнтів існує підвищений ризик ускладнень, тому потрібно уважно підбирати дозу та контролювати стан.

Умови зберігання

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°C.

Термін придатності

Зазвичай становить 3 роки від дати виготовлення. Не застосовувати після закінчення терміну придатності.


Відео на цю тему


×

Оформление заказа