Допегіт (Метилдопа)

Догляд за здоров’ям серцево-судинної системи вимагає ефективних і безпечних препаратів. Одним із таких є Допегіт — антигіпертензивний засіб центральної дії, який широко застосовується для зниження артеріального тиску та контролю гіпертензії.

Виробник

Виробляється компанією ЕГІС відповідно до встановлених стандартів якості та безпеки.

Склад препарату

Фармакологічна дія

Допегіт належить до фармгрупи — гипотензивних засобів центральної дії. Його основний механізм полягає у метаболізмі до активного метаболіту — альфа-метилнорадреналіну, який знижує артеріальний тиск шляхом комплексних впливів на центральну нервову систему:

• стимуляція пресинаптичних α2-адренорецепторів, що знижує симпатичний тонус;
• заміщення ендогенного допаміну на допамінергичних нервових закінченнях, створюючи імітацію нейромедіатора;
• зменшення активності реніну у плазмі крові та судинному руслі;
• інгібування ферменту допа-декарбоксилази, що призводить до зниження синтезу норадреналіну, допаміну та серотоніну.

Препарат не має прямого впливу на функцію серця, не знижує серцевий викид, не викликає рефлекторної тахікардії, а також не порушує ниркову функцію. В деяких випадках можливо незначне зниження частоти серцевих скорочень. Максимальний ефект досягається через 4-6 годин після прийому, тривалість дії становить 12-24 години. Після повторного застосування максимальний гіпотензивний ефект формуються протягом 2-3 днів, а при відміни артеріальний тиск швидко повертається до вихідних показників — в межах 1-2 діб.

Фармакокінетика

При порушенні функцій нирок час напівжиття збільшується пропорційно ступеню порушення. При тяжкій нирковій недостатності — до 10 разів. Виділяється під час гемодіалізу.

Показання до застосування

• Артеріальна гіпертензія різного ступеня тяжкості.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Клінічні дослідження не виявили шкідливого впливу на плод або новонародженого при застосуванні у II та III триместрах вагітності. Однак застосовувати Допегіт у цей період слід лише за строгими показаннями та під контролем лікаря. Під час лактації препарат проникає у грудне молоко, тому питання його застосування у цей період має вирішуватися індивідуально.

Протипоказання

• Гострий гепатит або цироз печінки.
• Захворювання печінки в анамнезі, що пов’язані з прийомом метилдопи.
• Тяжка депресія.
• Гемолітична анемія.
• Острий інфаркт міокарда.
• Феохромоцитома.
• Підвищена чутливість до компонентів препарату.

З обережністю застосовують при нирковій недостатності, діэнцефальному синдромі, пацієнтам похилого віку та дітям.

Побічні дії

Можуть виникати такі реакції організму:

• Загальна слабкість, сонливість, зниження активності, паркінсонизм, парестезії, порушення ходьби, головокруження, головний біль.
• Ортостатична гіпотензія, периферичні набряки, брадикардія, почервоніння обличчя, погіршення серцевої недостатності, посилення стенокардії. Рідко — перикардит, міокардит.
• Зміни з боку слизових оболонок — сухість у роті, глосалгія, нудота, блювота, діарея, коліт, гепатотоксичність, панкреатит, пожовтіння шкіри та слизових, підвищення активності печінкових трансаміназ.
• Кровотворні порушення — лейкопенія, гемолітична та агранулоцитоз, тромбоцитопенія.
• М’язові болі, артралгії, гінекомастія, гіперпролактинемія, зниження лібідо, потенції, порушення менструального циклу.
• Шкірні реакції — висипання, екзантеми, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайелла).

Взаємодія з іншими препаратами

• Комбінування з ингибиторами МАО може спричинити посилення побічних ефектів — гіпотензію або криза.
• З трициклічними антидепресантами — зменшення гіпотензивної дії, головний біль, тахікардія.
• З леводопою — посилення протипаркінсоничного ефекту або, навпаки, зниження його через периферичне зменшення декарбоксилювання.
• З препаратами, що містять леводопу + карбидопу — підвищення ризику ортостатичної гіпотензії.
• З галоперидолом — підвищення ризику деменції.
• З дигоксином у літніх — можливе посилення серцево-судинних реакцій.
• З диуретиками, гідралазином, ніфедипіном — для підсилення гіпотензивного ефекту.
• З β-адреноблокаторами — ризик розвитку ортостатичної гіпотензії.
• З нестероїдними протизапальними — зменшення ефективності.
• З анксиолітиками — посилення гіпотензивної дії.
• Закислення сечі — посилює дію, заощелачування — зменшує.

Перед будь-яким поєднанням препаратів рекомендується консультація з лікарем.

Як приймати, курс лікування та дози

Індивідуальний підхід до дозування є обов’язковим. Зазвичай починають з 250 мг ввечері протягом перших двох днів. У наступні два дні дозу збільшують на 250 мг кожні 2 дні, доки не досягнуть оптимального терапевтичного ефекту. Зазвичай це — сукупна добова доза 1 г, розділена на 2-3 прийоми.

Рекомендується збільшувати вечірню дозу для зменшення седативного ефекту. Максимальна добова доза — 2 г. У разі застосування з іншими гіпотензивними препаратами, сукупна доза Допегіт не повинна перевищувати 500 мг на добу.

Дозу поступово зменшують після досягнення стабільного зниження АТ до мінімальної ефективної. Для пацієнтів з порушенням функцій нирок — зменшують розмір порцій. Для дітей — починають з 10 мг/кг на добу, не більше 65 мг/кг.

Для літніх — починають з 125 мг один-два рази на день, максимальна — 2 г на добу, розділена на 2 прийоми.

Передозування

При передозуванні можливі сильна гіпотензія, слабкість, брадикардія, сонливість, тремор, головокружіння, порушення кишечника — запори, нудота, блювота. Лікування — промивання шлунка, стимуляція рвоти, контроль життєвих показників, введення симпатоміметиків (епінефрін) за показаннями.

Форма випуску

Таблетки по 250 мг у пачках по 30 або 50 штук.

Умови зберігання

Зберігати при температурі від 15 до 25 градусів Цельсія у сухому, захищеному від світла місці, недоступному для дітей.

Діюча речовина

Метилдопа