Фармакологічна дія

Фармакотерапевтична група: ангиопротекторний засіб.

Код ATX: C05CA03

Фармакодинаміка

Диосмін належить до групи біофлавоноїдів, має флеботонізуючу (зменшує розтяжність вен, підвищує тонус вен, зменшує венозний застій), лимфодренажну та мікроциркуляторну активність. Він покращує тонус та частоту скорочень лимфатичних капілярів, підвищує їх функціональну щільність, знижує лимфатичний тиск, зменшує проникність капілярів, зменшує адгезію лейкоцитів до венозної стінки та їх міграцію в навколовенозні тканини. Також він сприяє покращенню дифузії кисню та перфузії тканин шкіри, має протизапальну дію. Диосмін посилює судинозвужувальну дію адреналіну та норадреналіну, блокує утворення вільних радикалів, синтез простагландинів і тромбоксанів.

Фармакокінетика

Швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Визначається у плазмі крові через 2 години після прийому. Біодоступність препарату складає приблизно 40–57,9%. Частина препарату метаболізується бактеріями сліпої кишки з утворенням гіппурової та бензойної кислот. Максимальна концентрація у плазмі досягається через 5 годин після прийому. Препарат накопичується у всіх шарах стінки вен та підшкірних вен нижніх кінцівок, у меншій мірі – у нирках, печінці та легенях. Об’єм розподілу – 62,1 л. Максимальне накопичення диосміну та його метаболітів у венозних стінках відбувається через 9 годин і зберігається протягом 96 годин. Швидко метаболізується у печінці. Основний метаболіт – гідроксифенілпропіонова кислота. Виводиться переважно нирками у формі глюкуронідних кон’югатів. Виведення становить 79% з сечею, 11% з калом, 2,4% – з жовчю.