Інструкція щодо застосування препарату Бісопролол

Бісопролол — це селективний β1-адреноблокатор, що широко використовується для лікування серцево-судинних захворювань. Його фармакологічна дія спрямована на зниження частоти серцевих скорочень, зменшення потреби міокарда у кисні, а також на регуляцію артеріального тиску.

Склад препарату

Активна речовина	Бісопролол фумарат — 5,0 мг
Вспомогні речовини (ядерна частина)	Лактозы моногидрат — 71,5 мг Мікрокристалічна целюлоза — 18,0 мг Магнію стеарат — 0,75 мг Крахмал прежеатінізований — 1,25 мг Повидон (полівінілпіролідон) — 3,5 мг
Вспомогні речовини (оболонка)	Гіпромеллоза — 1,65 мг Макрогол 4000 — 0,45 мг Титан діоксид — 0,9 мг

Фармакологічна дія

Бісопролол належить до групи селективних β1-адреноблокаторів, що не мають мембраностабілізуючої активності. Його фармакодинаміка включає зниження активності реніну у плазмі крові, зменшення потреби міокарда у кисні, а також регуляцію серцевого ритму.

• Антигіпертензивна дія: зниження артеріального тиску шляхом зменшення серцевого викиду та активності ренін-ангиотензинової системи.
• Антиангінальна дія: зменшення потреби міокарда у кисні, що допомагає попереджати напади стенокардії.
• Антиаритмічна дія: регулює провідність серця, зменшує частоту серцевих скорочень, сприяє стабілізації ритму.

Механізм дії включає блокування β1-адренорецепторів серця, що веде до зменшення внутрішньоклітинного рівня іонів кальцію та цАМФ, що сприяє зниженню збудливості та скоротливості міокарда.

Показання до застосування

• Артеріальна гіпертензія
• Ішемічна хвороба серця: профілактика нападів стенокардії
• Хронічна серцева недостатність

Застосування під час вагітності та годування груддю

Бісопролол може негативно впливати на перебіг вагітності та розвиток плода, знижуючи перфузію плаценти та сприяючи внутрішньоутробній гіпоксії, затримці розвитку або викидню. У новонароджених можливі патологічні реакції, такі як гіпоглікемія, брадикардія та артеріальна гіпотензія.

З метою безпеки застосовувати препарат у період вагітності слід лише у випадках, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Після народження необхідне медичне спостереження за новонародженим.

Про можливе виділення бісопрололу з грудним молоком дані відсутні. У разі потреби застосування препарату під час лактації рекомендується припинити годування груддю.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до бісопрололу або інших β-адреноблокаторів
• Острая серцева недостатність у стадії декомпенсації
• Кардіогенні шоки
• Отек легких
• Атріовентрикулярна блокада II-III ступеня без стимулятора серця
• Синусова блокада
• Брадикардія (менше 60 уд/хв)
• Тяжка артеріальна гіпотензія (систолічний АТ < 100 мм рт.ст.)
• Тяжкі форми бронхіальної астми та ХОБЛ
• Рейно-синдром
• Метаболічний ацидоз
• Феохромоцитома без застосування α-адреноблокаторів
• Одновремений прийом інгібіторів МАО (крім МАО В)
• Дитячий вік (ефективність та безпека не встановлені)
• Непереносимість лактози, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції

З обережністю слід застосовувати при стенокардії Принцметала, гіпертиреозі, цукровому діабеті, порушеннях функції печінки або нирок, вагітності та інших станах, що потребують особливого контролю.

Побічні дії

Частота побічних реакцій класифікується згідно з даними ВООЗ:

• Дуже часто (≥10%): брадикардія, відчуття серцебиття
• Часто (1-10%): зниження АТ, спазм судин, парестезії, головокруження, головна біль, астенія, порушення сну, депресія
• Нечасто (0,1-1%): порушення провідності, аритмії, ортостатична гіпотензія, погіршення стану при ХСН, біль у грудях
• Рідко (0,01-0,1%): порушення зору, зниження слуху, сухість очей, алергічні реакції
• Дуже рідко (<0,01%): анафілаксія, алопеція, псоріаз, порушення потенції, тромбоцитопенія, агранулоцитоз

Зазначені реакції зазвичай зникають після припинення застосування або корекції дози.

Взаємодія з іншими препаратами

Застосування з іншими лікарськими засобами потребує обережності:

• Антиаритмічні засоби I класу (хінідин, дизопірамід, лидокаїн, фенитоїн) можуть посилювати порушення провідності
• Блокатори кальцієвих каналів (верапаміл, дилтіазем) — знижують серцевий викид та провідність
• Гіпотензивні засоби центральної дії (клонідин, метилдофа) — потенціюють гіпотензивний ефект, можливий ризик гіпотонії
• Антиаритмічні засоби III класу (аміодарон) — можуть посилювати порушення провідності
• Адреноміметики (адреналін, норепінефрин) — можуть посилювати вазоконстрикцію, що підвищує АТ

При одночасному застосуванні з іншими препаратами необхідний контроль стану пацієнта та корекція доз.

Спеціальні вказівки

• Застосовувати з обережністю у пацієнтів з порушеннями функції печінки або нирок
• Під час лікування слід контролювати частоту серцевих скорочень і АТ
• Не рекомендується різка відміна препарату, оскільки це може викликати рецидив стенокардії або підвищення АТ
• Пацієнтам з цукровим діабетом слід враховувати можливе приховане зниження симптомів гіпоглікемії

Умови зберігання

Зберігати у сухому, недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°C. Термін придатності — 3 роки.

Срок придатності

Не використовувати препарат після закінчення терміну, вказаного на упаковці.