Баклосан (Baclosan) — препарат для зменшення спастичності м'язів

Баклосан — це ефективний лікарський засіб, що застосовується для лікування станів, пов'язаних із підвищеним тонусом скелетних м'язів. Його дія полягає у зниженні м'язової спастичності, що сприяє полегшенню рухів, покращенню функціонального стану та підвищенню якості життя пацієнтів із різними неврологічними захворюваннями.

Склад і форма випуску

Діюча речовина: баклосен — 25 мг у кожній таблетці.

Вспомогательные вещества: лактоза, картопляний крохмаль, желатин, тальк, стеарат магнію, етіциллюлоза.

Форма випуску: таблетки для перорального застосування.

Фармакологічна дія

Баклосан є препаратам, що мають спазмолітичну та міорелаксуючу дію. Вони знижують рефлекторну активність нервової системи, пригнічуючи передачу нервових імпульсів у центральній нервовій системі, що сприяє зменшенню м'язової спастичності.

Механізм дії полягає у зниженні збудливості кінцевих відділів аферентних чутливих волокон та пригніченні проміжних нейронів. Це призводить до зменшення передавання імпульсів і зменшення м'язового тонусу, не впливаючи безпосередньо на нервово-м'язову передачу.

При неврологічних захворюваннях, що супроводжуються спастичністю, Баклосан допомагає зменшити спазми, клоничні судоми, збільшує обсяг рухів у суглобах та сприяє фізіотерапевтичним заходам, таким як масаж, пасивна та активна кинезотерапія.

Фармакокінетика

• Після перорального застосування максимальна концентрація у крові (Cmax) досягається через 2–3 години.
• Абсорбція є високою, зв'язування з білками становить близько 30%.
• Пролазить через плацентарний бар'єр та виділяється з грудним молоком.
• Метаболізується у печінці та виводиться переважно нирками у незмінному вигляді.

Показання до застосування

• Підвищення м'язового тонусу при розсіяному склерозі.
• Захворювання спинного мозку інфекційного, дегенеративного або травматичного генезу (наприклад, сирингомієлія, хвороби рухових нейронів, травми).
• Інсульт.
• Дитячий церебральний параліч.
• Менінгіт.
• Черепно-мозкові травми.
• Аффективні розлади при алкоголізмі.

Протипоказання

• Психози.
• Епілепсія.
• Болезнь Паркінсона.
• Індивідуальна підвищена чутливість до компонентів препарату.

Побічні дії

Можливі негативні реакції організму включають:

• Тошнота, рвота, сухість у роті.
• Запаморочення, сонливість, слабкість.
• Зниження артеріального тиску, гіпотензія.
• Порушення шлунково-кишкового тракту: запор або діарея.
• Порушення з боку нервової системи: тремор, ністагм, атаксия, парез акомодації, галюцинації, судоми.
• Зміни настрою: депресія, ейфорія, апатія.
• Зміни з боку сечовивідної системи: затримка сечі, дизурія, енурез.
• При тривалому застосуванні можливі порушення функції нирок.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Баклосан посилює дію препаратів, що пригнічують центральну нервову систему, та гіпотензивних засобів. Вживання з алкоголем може збільшити седативний ефект. Трициклічні антидепресанти підсилюють зниження м'язового тонусу. Леводопа і кардидопа підвищують ризик появи галюцинацій, порушень свідомості та збудження.

Перед початком терапії необхідно повідомити лікаря про всі приймани препарати для уникнення небажаних реакцій.

Рекомендації щодо застосування

Дозування та режим:

• Внутрішньо, під час їжі. У разі пропуску прийому не рекомендується подвоювати дозу.
• Для дорослих: початкова доза — 5 мг (1/2 таблетки по 10 мг) 3 рази на добу. За потреби дозу поступово збільшують кожні 3 дні до досягнення терапевтичного ефекту, зазвичай до 30–75 мг на добу.
• У випадках, коли потрібно приймати більш високі дози (до 100 мг/день), застосовують таблетки по 25 мг.
• Для пацієнтів старше 65 років: дозування слід підбирати з обережністю через підвищений ризик побічних ефектів.
• Діти: початкова доза — 5 мг 3 рази на день. За потреби дозу можна збільшувати кожні 3 дні. Зазвичай рекомендується:
• від 1 до 2 років — 10–20 мг/день;
• від 2 до 6 років — 20–30 мг/день;
• від 6 до 10 років — 30–60 мг/день.
• Дітям старше 10 років — 1,5–2,0 мг/кг маси тіла на добу.

Передозування

Симптоми: сильна м'язова гіпотонія, пригнічення дихального центру, спутаність свідомості, кома. Після відновлення свідомості можлива збережена м'язова гіпотонія протягом до 72 годин.

Лікування: обильне пиття, застосування діуретиків, штучна вентиляція легень при порушеннях дихання. Специфічного антидоту не існує, лікування симптоматичне.

Особливі вказівки

Пацієнтам з порушеннями функції печінки або цукровим діабетом рекомендується періодичний контроль печінкових трансаміназ, щелочної фосфатази та рівня глюкози в крові. Під час лікування слід уникати потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують підвищеної уваги та швидких реакцій.

Умови зберігання та термін придатності

• Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°C.
• Зберігати у недоступному для дітей місці.
• Термін придатності — 3 роки.