Інструкція з застосування препарату Атаракс (Гідроксизин)

Загальна характеристика

Атаракс — це лікарський препарат, який належить до групи анксиолітиків і використовується для зменшення тривожності, психомоторного збудження, а також має седативну, протиалергічну та м-холіноблокуючу дію. Основною діючою речовиною є гідроксизин. Препарат володіє швидким початком дії та високою ефективністю при різних станах, що супроводжуються підвищеним нервовим напруженням і свербежем.

Склад і форма випуску

Форма випуску — таблетки, білого кольору, продовгуватої форми з рискою для поділу.

Фармакологічна дія

Атаракс є представником групи анксиолітичних (транквілізуючих) препаратів. Головна дія полягає у блокуванні центральних м-холінорецепторів та гістамінових H1-рецепторів, що сприяє зменшенню тривожності, зняттю психомоторного збудження, а також має седативний і протиалергічний ефект. Препарат зменшує свербіж, знімає м’язове і гладком’язове напруження, має бронходилатуючу та знеболюючу дію.

Клінічно починає діяти через 15–30 хвилин після перорального застосування. Не викликає психічної залежності та звикання. У довгостроковій перспективі не сприяє розвитку синдрому відміни або погіршенню когнітивних функцій. Покращує пам’ять і увагу, сприяє більш стабільному сну, зменшує частоту нічних пробуджень.

Показання до застосування

• В дорослих: для купірування тривоги, психомоторного збудження, внутрішнього напруження, підвищеної дратівливості при неврологічних, психічних (генералізована тривога, адаптаційний розлад) та соматичних захворюваннях, включаючи хронічний алкоголізм і алкогольний абстинентний синдром із симптомами психомоторного збудження.
• В якості седативного засобу: перед проведенням хірургічних втручань для зниження тривожності та нервового напруження.
• При свербежі: симптоматична терапія свербежу при алергічних реакціях, крапивниці, екземі та дерматитах.

Протипоказання

• Підвищена чутливість: до гідроксизину, цетиризину або інших похідних піперазину, амінофіліну, етаноламіну.
• Порфірія.
• Вагітність та період грудного вигодовування.
• Наследственна непереносимість галактози та порушення всмоктування глюкозо-галактози.

Обережність: при міастенії, гіперплазії передміхурової залози з проблемами сечовипускання, підвищеному внутрішньоочному тиску, деменції, судомах, порушеннях серцево-судинної системи, при застосуванні препаратів, що пригнічують ЦНС або холіноблокаторів. Також потрібно коригувати дозу у пацієнтів з порушеннями функцій печінки і нирок, а також у літніх пацієнтів.

Побічні дії

Зазвичай побічні ефекти мають легкий характер і швидко зникають. Вони включають:

• сухість у роті, запаморочення, сонливість, слабкість — найчастіше у початковому періоді лікування;
• запор, порушення акомодації, затримка сечі — рідко, особливо у літніх пацієнтів;
• головний біль, підвищена пітливість, артеріальна гіпотензія, тахікардія, алергічні реакції, нудота, зміни функціональних проб печінки, бронхоспазм — дуже рідко.

При передозуванні можливі сильне антихолінергічне ураження, порушення свідомості, галюцинації, судоми, аритмії. Лікування включає промивання шлунка, підтримуючі заходи та симптоматичну терапію. Специфічного антидоту не існує, гемодіаліз неефективний.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Атаракс посилює ефекти препаратів, що пригнічують ЦНС, таких як опіоїдні анальгетики, барбітурати, снодійні, транквілізатори та алкоголь. Не рекомендується застосовувати одночасно з інгібіторами МАО і холіноблокаторами. При сумісній терапії слід враховувати можливе збільшення концентрації гідроксизину у крові через інгібування печінкових ферментів CYP2D6.

Рекомендована доза і спосіб застосування

Для дорослих

• Для лікування тривоги і психомоторного збудження: 25–100 мг на добу, розподілені на кілька прийомів. Стандартна доза — 50 мг на добу (по 12,5 мг вранці та вдень і 25 мг — на ніч). У важких випадках можливо збільшення до 300 мг/добу.
• Для премедикації перед операцією: 50–200 мг (1,5–2,5 мг/кг внутрішньом’язово) за 1 годину до втручання, а також додатково у вечір перед операцією.
• Для лікування свербежу: початкова доза — 25 мг; при необхідності її можна збільшити до 100 мг у 4 прийоми щодня.

Дітям

• Від 12 місяців до 6 років: 1–2,5 мг/кг/добу, розподілені на кілька прийомів.
• Від 6 років і старше: 1–2 мг/кг/добу у кілька прийомів.

При лікуванні у літніх пацієнтів і при порушеннях функцій печінки або нирок дозування слід зменшити.

Передозування

При передозуванні можливі сильне антихолінергічне ураження, порушення свідомості, галюцинації, судоми та аритмії. Лікування — промивання шлунка, підтримувальні заходи, контроль життєвих функцій. Специфічного антидоту немає. Не слід застосовувати епінефрин, оскільки він може погіршити стан.

Особливі вказівки

Перед проведенням алергологічних тестів необхідно припинити застосування препарату за 5 днів. Ураховуйте можливий вплив на швидкість реакцій і увагу при керуванні транспортом або роботі з механізмами.

Умови зберігання і термін придатності

Зберігати у сухому місці при температурі до 25°C. Термін придатності — 5 років.

Відпуск з аптек

За рецептом.