Інструкція з застосування препарату Глютамінова кислота

Загальна характеристика

Глютамінова кислота — це лікарський засіб, що регулює метаболічні процеси в центральній нервовій системі (ЦНС). Володіє ноотропною, дезінтоксикаційною та связываючою аміак дією. Являє собою замінну амінокислоту, яка виступає нейромедіатором із високою метаболічною активністю у головному мозку. Стимулює окислювально-відновні процеси та обмін білків у мозкових клітинах, сприяє нормалізації обміну речовин і функціонального стану нервової та ендокринної систем.

Фармакологічна дія

Глютамінова кислота активізує передачу нервових імпульсів у синапсах ЦНС, зв'язує та виводить аміак з організму. Вона є компонентом м’язових волокон, бере участь у синтезі інших амінокислот, ацетилхоліну, АТФ та мочевини. Забезпечує перенесення та підтримку необхідної концентрації калію (К+) у мозкових тканинах, сприяє підвищенню стійкості організму до гіпоксії. Також вона служить зв’язковим елементом між обміном вуглеводів і нуклеїнових кислот, нормалізує рівень гліколізу у крові та тканинах. Має гепатопротекторну дію та знижує секреторну активність шлунка.

Показання до застосування

• Лікування епілепсії у дорослих, особливо при малих припадках з еквівалентами;
• Соматогенні, інволюційні, інтоксикаційні психози та реактивні стані з ознаками депресії і виснаження;
• Затримка психічного розвитку у дітей, синдром Дауна, церебральний параліч;
• Полиомієліт у гострих та відновних періодах;
• Прогресуюча міопатія у комбінації з пахікарпіном гідрохлоридом або гліцином для усунення нейротоксичних ефектів, спричинених препаратами групи гідразиду ізонікотинової кислоти.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

На даний момент не проведено адекватних та контрольованих досліджень щодо безпеки застосування препарату під час вагітності. Його призначення можливе лише у випадках, коли передбачена користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду. В період лікування рекомендується припинити грудне вигодовування.

Протипоказання

• Гіперчутливість до компонентів препарату;
• Лихоманковий синдром;
• Язва шлунка або дванадцятипалої кишки;
• Анемія, лейкопенія;
• Підвищена збудливість, важкі психотичні реакції;
• Нефротичний синдром;
• Зниження кровотворення у кістковому мозку;
• Ожиріння.

З обережністю застосовують при захворюваннях печінки.

Побічні дії

• Алергічні реакції;
• Рвота, діарея, біль у животі, нудота;
• Підвищена збудливість;
• При тривалому застосуванні можливі анемія, лейкопенія, подразнення слизової оболонки порожнини рота та тріщини на губах.

Взаємодія з іншими препаратами

Препарат ефективно використовується у поєднанні з тиаміном і пиридоксином для профілактики та лікування нейротоксичних реакцій, спричинених препаратами групи гідразидів ізонікотинової кислоти (ізоніазид, фтивазид тощо). Для лікування міопатії та м’язової дистрофії застосовують у комбінації з пахікарпіном та глікоколом.

Як приймати, курс лікування та дозування

Рекомендується приймати внутрішньо за 15–30 хвилин до їжі. У разі диспепсії — під час або після їжі. Дорослим призначають по 1 г 2–3 рази на день. Для дітей дозування залежить від віку та становить:

Вік	Доза на один прийом
До 1 року	0.1 г
1–3 роки	0.15 г
3–4 роки	0.25 г
5–6 років	0.4 г
7–9 років	0.5–1 г
10 років і старше	1 г

Тривалість курсу лікування становить від 1–2 місяців до 6–12 місяців залежно від стану пацієнта та лікарських рекомендацій.

Передозування

Симптоми: біль у животі, нудота, блювота. У разі передозування рекомендується промивання шлунка і прийом активованого вугілля. За необхідності — симптоматична терапія.

Особливі вказівки

• Під час лікування слід регулярно проводити загальноклінічні аналізи крові та сечі;
• У разі застосування у поєднанні з тиаміном і пиридоксином — для профілактики нейротоксичних реакцій, що спричинені препаратами групи гідразидів ізонікотинової кислоти.

Умови зберігання

Препарат слід зберігати у захищеному від світла місці, при температурі не вище 25°C.

Термін придатності

3 роки з дати виготовлення.

Діюча речовина

Глютамінова кислота