Фуросемид раствор для в/в и в/м введ.10 мг/мл 2 мл 10 шт
| Производитель | Дальхимфарм |
| Страна | Россия |
| Действующее вещество | Фуросемид |
Ціна: 291 грн
Фуросемід – інструкція із застосування
Виробник
Виробник: Дальхімфарм, Росія.
Склад
| Форма випуску | Об’єм/Дозування | Кількість у упаковці |
|---|---|---|
| Розчин для ін’єкцій 1% | 1 мл | 1 ампула |
Основна діюча речовина: фуросемід – 10 мг/20 мг у залежності від дозування.
Фармакологічна дія
Петлевой діуретик. Знижує реабсорбцію іонів натрію та хлору у товстому сегменті висхідної частини петлі Генле. Це сприяє збільшенню виділення натрію та, опосередковано, води, а також іонів калію у дистальній частині ниркових канальців. Одночасно збільшується виведення кальцію та магнію.
Має вторинні ефекти, що обумовлені вивільненням внутріпочечних медіаторів та перерозподілом внутріпочечного кровотоку. На тлі курсового лікування не спостерігається зниження ефективності.
При серцевій недостатності швидко знижує preload (преднагрузку) на серце за рахунок розширення великих вен. Має гіпотензивний ефект через збільшення виділення натрію і хлору та зменшення реакції гладкої мускулатури судин на вазоконстрикторні впливи і зменшення об’єму циркулюючої крові (ОЦК). Після внутрішньовенного введення дія починається через 5-10 хвилин; при пероральному застосуванні – через 30-60 хвилин, максимум – через 1-2 години. Тривалість дії – 2-3 години (при знижені функції нирок – до 8 годин). Виведення іонів натрію значно зростає під час дії, але після її закінчення швидкість виведення знижується нижче початкового рівня (синдром «рикошета» або «скасування»). Це обумовлено активацією ренін-ангіотензинової системи та інших нейрогуморальних ланок регуляції у відповідь на масивний діурез, що стимулює аргинин-вазопрессивну та симпатичну системи.
Завдяки феномену «рикошета» при одноразовому прийомі 1 раз на добу дія може бути менш вираженою щодо впливу на добовий виділення іонів натрію та артеріальний тиск. Внутрішньовенно фуросемід сприяє дилатації периферичних вен, знижує preload, зменшує тиск наповнення лівого шлуночка, тиск у легеневій артерії та системний артеріальний тиск.
Фармакокінетика: після перорального застосування абсорбція становить 60-70%, при тяжких захворюваннях нирок або хронічній серцевій недостатності – знижується. Об’єм розподілу (Vd) – 0,1 л/кг. Більше 95-99% зв’язується з білками плазми, переважно з альбуміном. Метаболізується у печінці. Виводиться переважно через нирки – 88%, з жовчю – 12%. T1/2 – 0,5-1,5 години у пацієнтів з нормальною функцією нирок і печінки; при анурії – до 1,5-2,5 години, а при комбінації ниркової і печінкової недостатності – до 11-20 годин.
Показання
- набряковий синдром різної етіології, зокрема при хронічній серцевій недостатності II-III стадії
- цироз печінки (синдром портальної гіпертензії)
- нефротичний синдром
- набряк легень, серцева астма
- набряк мозку, еclампсія
- форсований діурез
- важка артеріальна гіпертензія, гіпертонічний криз
- гіперкальціємія
Протипоказання
- гострий гломерулонефрит
- стеноз сечовипускального каналу
- обструкція сечовивідних шляхів каменем
- гостра ниркова недостатність з анурією
- гіпокаліємія, алкалоз
- пре-коматозний стан, важка печінкова недостатність, кома
- діабетична кома, гіперглікемія
- гіперурикемія, подагра
- декомпенсований стеноз мітрального або аортального клапана
- гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія
- підвищений центральний венозний тиск (>10 мм рт. ст.)
- артеріальна гіпотензія
- острий інфаркт міокарда
- панкреатит
- зміни водно-електролітного балансу (гіповолемія, гіпонатріємія, гіпокаліємія, гіпохлоремія, гіпокальціємія, гіпомагніємія)
- інтоксикація дигоксином
- гиперчутливість до фуросеміду
Побічні дії
З боку серцево-судинної системи
- зниження АТ, ортостатична гіпотензія, колапс, тахікардія, аритмії, зниження ОЦК
З боку центральної нервової системи та периферичних нервів
- головокруження, головний біль, міастенія, судоми ікроножних м’язів (тетания), парестезії, апатія, адинамия, слабкість, сонливість, спутаність свідомості
З боку органів зору та слуху
- зміни зору та слуху
З боку травної системи
- зниження апетиту, сухість у роті, спрага, нудота, блювота, запори або діарея, холестатична жовтяниця, панкреатит (загострення)
З боку сечовидільної системи
- олігураторія, гостра затримка сечі (у хворих з гіпертрофією простати), міжстелійний нефрит, гематурія, зниження потенції
З боку кровотворної системи
- лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, апластична анемія
З боку водно-електролітного обміну
- гіповолемія, дегідратація, гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіпохлоремія, гіпокальціємія, гіпомагніємія, метаболічний алкалоз
Обмін речовин
- гіповолемія, гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіпохлоремія, гіпокальціємія, гіпомагніємія, метаболічний алкалоз, що може супроводжуватися артеріальною гіпотензією, м’язовою слабкістю, судомами
- гіперурикемія (можливе загострення подагри)
- гіперглікемія
Алергічні реакції
- пурпура, кропив’янка, ексфоліативний дерматит, мультиформна екссудативна еритема, васкуліт, некротизуючий ангіїт, шкірний свербіж, озноб, лихоманка, фотосенсибілізація, анафілактичний шок
Інше
- при внутрішньовенному введенні – тромбофлебіт, кальциноз нирок у недоношених дітей
Взаємодія з іншими препаратами
- При одночасному застосуванні з антибіотиками групи аміноглікозидів (гентаміцин, тобраміцин) можливо посилення нефро- та ототоксичної дії.
- Фуросемід зменшує кліренс гентаміцину та підвищує концентрацію у плазмі крові.
- При застосуванні з цефалоспоринами існує ризик підвищення нефротоксичності.
- З бета-адреноміметиками (фенотерол, тербуталін, сальбутамол) та ГКС можливе посилення гіпокаліємії.
- З гіпоглікемічними засобами та інсуліном можливо зниження їх ефективності через підвищення рівня глюкози.
- При спільному застосуванні з інгібіторами АПФ посилюється гіпотензивний ефект, можливе транзиторне зниження АТ.
- З недеполяризуючими міорелаксантами – посилення їх дії.
- З НПВС (індометацин, інші) можливо зменшення діуретичного та гіпотензивного ефектів.
- З астемізолом – підвищення ризику аритмій.
- З ванкоміцином – можливе посилення ототоксичної та нефротоксичної дії.
- З дигоксином – можливе підвищення токсичності через гіпокаліємію.
- З карбамазепіном – можливе розвиток гіпонатріємії.
- З колестираміном та колестиполом – зниження абсорбції та діуретичного ефекту.
- З літієм – можливе підвищення концентрації літію у крові.
- З пробенецидом – зниження кліренсу фуросеміду.
- З соталолом – можливе розвиток гіпокаліємії та аритмій.
- З теофіліном – можливі зміни концентрації у плазмі.
- З фенитоїном – зменшення діуретичної дії.
Як приймати, курс лікування та дозування
Індивідуально залежно від клінічної ситуації, віку пацієнта та показань. Підбір режиму дозування та частоти застосування здійснюється лікарем.
Пероральна доза для дорослих: початково 20-80 мг/добу, при необхідності поступово збільшується до 600 мг/добу. Для дітей: разова доза становить 1-2 мг/кг, максимальна – 6 мг/кг/добу.
Внутрішньовенно або внутрішньом’язово: для дорослих – 20-40 мг один раз на добу, у окремих випадках – два рази на добу. Для дітей – початкова доза 1 мг/кг на добу.
Особливі вказівки
- З обережністю застосовують при гіперплазії простати, серцевій недостатності, гіпопротеїнемії, цукровому діабеті, стенозуючому атеросклерозі церебральних артерій.
- Перед початком лікування необхідно коригувати електролітні порушення.
- Під час терапії контролювати рівень АТ, електролітів, глюкози у крові, функцію печінки та нирок.
- При комбінуванні з калійзберігаючими препаратами – профілактика гіпокаліємії.
- Не рекомендується змішувати розчин фуросеміду з іншими препаратами у одному шприці.
- Вплив на здатність керувати транспортом та механізмами: можливе зниження концентрації уваги, що слід враховувати у водіїв та працівників, що працюють з механізмами.
Умови зберігання
Зберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 20 °C.
Термін придатності
2 роки з дати виготовлення. Не застосовувати після закінчення терміну придатності.
Діюча речовина
Фуросемід.