Інструкція з застосування препарату Фраксипарин

Виробник

Виробником препарату є компанія Аспен Фарма Трейдинг Лімітед, розташована в Ірландії.

Склад

• 1 шприц містить надропарин кальцій – 2850 МО (Міжнародних одиниць) антитромботичної активності.

Фармакологічна дія

Фраксипарин – це низькомолекулярний гепарин (НМГ), отриманий шляхом деполімералізації стандартного гепарину, з середньою молекулярною масою близько 4300 дальтон. Його дія базується на високій здатності до зв’язування з білком плазми крові – антитромбіном III (АТ III), що сприяє швидкому інгібуванню фактора Xа.

Основні механізми дії включають:

• значне інгібування фактора Xа, що забезпечує антитромботичний ефект;
• активацію інгібітора тканинного фактора – TFPI;
• активацію фібринолізу через пряме звільнення активатора тканинного плазміногену з ендотеліальних клітин;
• зміни реологічних властивостей крові: зменшення її в’язкості та підвищення проникності мембран тромбоцитів і гранулоцитів.

Надропарин кальцій має переваги у високій анти-Ха активності порівняно з анти-IIa, забезпечуючи як швидкий, так і пролонгований антитромботичний ефект. На відміну від нефракціонованого гепарину, він менше впливає на функції тромбоцитів та агрегацію, а також має незначний вплив на первинну гемостаз.

При профілактичних дозах препарат не спричиняє значного зниження активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТВ). В процесі лікування можливе його тимчасове збільшення до 1,4 разів, що свідчить про залишкову антитромботичну активність.

Показання до застосування

• профілактика тромбоемболічних ускладнень під час хірургічних та ортопедичних втручань у пацієнтів з високим ризиком тромбоутворення (у тому числі при гострій дихальній та/або серцевій недостатності, нестабільній стенокардії, інфаркті міокарда без патологічного зубця Q на ЕКГ);
• лікування тромбоемболій;
• профілактика згортання крові під час гемодіалізу.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

В даний час є обмежені дані щодо проникнення надропарина через плацентарний бар’єр у людини. Тому застосування Фраксипарину під час вагітності рекомендується лише у випадках, коли потенційна користь для матері перевищує ризик для плода.

Щодо годування груддю – дані про виділення надропарина з молоком також обмежені. Враховуючи це, застосування препарату у період лактації не рекомендується.

Експериментальні дослідження на тваринах не виявили тератогенного впливу надропарина кальцію.

Протипоказання

• тромбоцитопенія в анамнезі, спричинена застосуванням гепаринів;
• ознаки кровотечі або високий ризик кровотечі (крім ДВС-синдрому, не викликаного гепарином);
• органічні захворювання, схильні до кровотечі (наприклад, гостра виразка шлунка або дванадцятипалої кишки);
• травми або операції на головному та спинному мозку, очах;
• внутрішньочерепне крововиливлення;
• острий септичний ендокардит;
• важка ниркова недостатність (КК менше 30 мл/хв);
• вік до 18 років;
• індивідуальна підвищена чутливість до компонентів препарату.

Обережність при застосуванні

Препарат слід з обережністю призначати при порушеннях функцій печінки та нирок, тяжкій артеріальній гіпертензії, історії пептичних виразок, захворюваннях судинної сітки ока, у післяопераційному періоді після операцій на головному та спинному мозку, а також у випадках маси тіла менше 40 кг. Також потрібно враховувати потенційний ризик кровотеч.

Побічні дії

• найчастіший побічний ефект – утворення підшкірної гематоми в місці ін’єкції;
• можливе утворення щільних вузликів, що зникають через кілька днів;
• при великих дозах можливі кровотечі та легка тромбоцитопенія (тип I), яка зазвичай минає при подальшому лікуванні;
• тимчасове підвищення рівнів печінкових ферментів (АЛТ, АСТ);
• рідко – некроз шкіри, алергічні реакції, анафілактичні прояви, тяжка імунна тромбоцитопенія (тип II) з тромбозами.

Взаємодія з іншими препаратами

Зростає ризик гіперкаліємії при одночасному застосуванні з калієвмісними препаратами: калієвмісними діуретиками, інгібіторами АПФ, антагоністами рецепторів ангіотензину II, НПВС, гепаринами, циклоспорином, такролімусом та триметопримом.

Фраксипарин може посилювати дію препаратів, що впливають на гемостаз: ацетилсаліцилової кислоти, НПВС, фібриноїлітиків, антиагрегантів (крім низьких доз), таких як клопідогрель, тіклопідин, тирофібан тощо.

Спосіб застосування, курс лікування та доза

Загальні рекомендації: препарат вводиться підшкірно у положенні лежачи, у передньобокову або задньобокову частину живота, по черзі з правого та лівого боків. Можна вводити у стегно. Перед ін’єкцією не слід видаляти повітряні бульбашки з шприца.

Іголку вводять перпендикулярно шкірі у зімкнуту складку, яку тримають між великим і вказівним пальцями. Місце ін’єкції не слід масажувати після введення препарату.

Профілактика тромбоемболії: рекомендована доза – 0,3 мл (2850 МО) підшкірно за 2-4 години до операції, потім – один раз на добу протягом не менше 7 днів або до переведення на амбулаторне лікування.

Ортопедичні операції: вводять за 12 годин до операції у дозі, що залежить від маси тіла (38 МО/кг), з подальшим введенням через 12 годин після завершення операції. Терапію продовжують один раз на добу до зниження ризику тромбоутворення, мінімум 10 днів.

При високому ризику тромбоутворення (нестабільна стенокардія, інфаркт міокарда без Q-зубця): препарат вводять підшкірно 2 рази на добу з початковою дозою, залежною від маси тіла (86 МО/кг). Тривалість лікування – 6 днів.

Лікування тромбоемболій: препарат застосовують 2 рази на добу протягом 10 днів, дозування залежить від маси тіла (86 МО/кг).

Профілактика у системі екстракорпорального кровообігу (гемодіаліз): доза підбирається індивідуально, вводиться одноразово у початковому етапі сеансу.

Дозування у пацієнтів похилого віку: корекція доз не потрібна, крім випадків порушення функцій нирок. Перед лікуванням рекомендується контролювати функцію нирок.

При нирковій недостатності: при легкій та помірній – доза не зменшується; при важкій (КК <30 мл/хв) – зменшується на 25%, препарат протипоказаний при дуже важкій нирковій недостатності.

Передозування

Основний симптом – кровотеча. Необхідно контролювати рівень тромбоцитів та показники гемостазу.

Лікування: легкі кровотечі – зниження дози або відміна подальшого введення, важкі – введення протаміну сульфату у дозі, що нейтралізує приблизно 950 МО надропарина (0,6 мл протаміну сульфату нейтралізує близько 950 МО).

Особливі вказівки

Не слід застосовувати препарат внутрішньом’язово. Враховувати різницю у дозуванні між Фраксипарином та іншими НМГ. Не рекомендується чергувати з іншими низькомолекулярними гепаринами при тривалому лікуванні.

Важливо контролювати рівень тромбоцитів упродовж усього курсу терапії через ризик гепарин-індукованої тромбоцитопенії.