Інструкція з застосування

Виробник: ГНІЇ особливо чистих біопрепаратів

Склад

1 мл розчину містить:

• Діюча речовина: епоэтин альфа (рекомбінантний еритропоэтин людини) 1000 МЕ
• Вспомогальні речовини:
  • альбумін (у формі альбуміну, розчину для інфузій 10%) — 2,5 мг
  • натрія цитрат пентасесквигідрат — 5,8 мг або натрія цитрат дигідрат — 4,776 мг
  • натрія хлорид — 5,84 мг
  • лимонна кислота моногідрат — 0,057 мг
  • вода для ін'єкцій — до 1 мл

Фармакологічна дія

Фармакодинаміка

Епоэтин альфа — глікопротеїд, стимулятор еритропоезу, рекомбінантний людський еритропоэтин. Активує митоз і дозрівання еритроцитів із клітин-попередників еритроцитарного ряду. Синтезується у клітинах ссавців із вбудованим геном, що кодує людський еритропоэтин. За своїм складом, біологічними та імунологічними властивостями ідентичний природному еритропоэтину людини. Введення епоэтина альфа підвищує рівень гемоглобіну та гематокрит, покращує кровопостачання тканин і функцію серця. Найбільш виражений ефект спостерігається при анеміях, спричинених хронічною нирковою недостатністю. В окремих випадках при тривалому застосуванні може виникати нейтралізація антитіл до еритропоэтину, що призводить до парціальної червоно-клітинної аплазії.

Фармакокінетика

• Всаскування та розподіл: після підшкірного введення концентрація активної речовини у крові повільно зростає, Cmax досягається через 12-18 годин. Біодоступність при п/к введенні становить 25-40%.
• Виведення: після п/к введення T1/2 дорівнює 16-24 годин. Після в/в введення T1/2 у здорових та хворих на уремію складає 5-6 годин.

Показання

• Анемія у пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю (у тому числі під час гемодіалізу).
• Профілактика та лікування анемії у пацієнтів із солідними пухлинами, спричиненою протипухлинною терапією.
• Профілактика та лікування анемії, викликаної застосуванням зидовудину у ВІЛ-інфікованих (СПІД).
• Профілактика та лікування анемії при мієломі, неходжкінських лімфомах низької злоякісності, хронічному лімфолейкозі, ревматоїдному артриті.
• Профілактика та лікування анемії у недоношених дітей з низькою масою тіла (до 1500 г).
• Зменшення обсягів переливання крові при масштабних хірургічних втручаннях та гострих крововтратах.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Оскільки досвід застосування епоэтина альфа під час вагітності і лактації у людини обмежений, препарат слід застосовувати лише у випадках, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини. У жінок репродуктивного віку з анемією на фоні хронічної ниркової недостатності можливе відновлення менструацій. Перед початком терапії необхідно попередити пацієнтку про можливість настання вагітності та необхідність використання надійних засобів контрацепції.

Протипоказання

• Парціальна червоно-клітинна аплазія після попереднього лікування будь-яким епоэтином.
• Неконтрольована артеріальна гіпертензія.
• Неможливість проведення адекватної антикоагулянтної терапії.
• Період протягом 1 місяця після перенесеного інфаркту міокарда.
• Нестабільна стенокардія.
• Підвищений ризик тромбозу глибоких вен та тромбоемболій.
• Порфірія.
• Підвищена чутливість до компонентів препарату.

З обережністю застосовують препарат у пацієнтів з тромбозами в анамнезі, онкологічними захворюваннями, серповидноклітинною анемією, у хворих із помірною анемією без дефіциту заліза, з рефрактерною анемією, епілепсією та хронічною печінковою недостатністю.

Побічні дії

• Грипподібний синдром: головокруження, сонливість, лихоманка, головний біль, міалгії, артралгії, що виникають на початку терапії.
• З боку серцево-судинної системи: дозозалежна артеріальна гіпертензія, погіршення гіпертензії, іноді — гіпертонічний криз, підвищення АТ з симптомами енцефалопатії та судомами.
• Обмін речовин: можливе зниження рівня феритину, заліза в сироватці, у пацієнтів з уремією — гіперкаліємія та гіпофосфатемія.
• Алергічні реакції: шкірна висип, кропив'янка, свербіж, ангіоневротичний набряк, екзема.
• Місцеві реакції: гіперemia, печіння, невеликий біль у місці введення (частіше при п/к).
• Інше: тромбоцитоз, тромбози шунтів, симптоми порушення дихання або нестабільного АТ, дуже рідко — імунні реакції (індукція утворення антитіл, розвиток парціальної червоно-клітинної аплазії або без неї), загострення порфірії.

Взаємодія

При одночасному застосуванні з циклоспорином підвищується зв’язування останнього з еритроцитами, що може вимагати корекції дози циклоспорину. На даний момент не виявлено фармакологічної несумісності з іншими препаратами. Не рекомендується змішувати з розчинами інших лікарських засобів.

Як приймати, курс та дозування

Для лікування анемії у хворих із хронічною нирковою недостатністю препарат вводять підшкірно (п/к) або внутрішньовенно (в/в). Пацієнтам на гемодіалізі — через артеріовенозний шунт наприкінці сеансу. При зміні способу введення — застосовують попередню дозу, потім коригують її за потреби.

Лікування складається з двох етапів:

Етап корекції

• Після п/к введення початкова доза — 30 МЕ/кг тричі на тиждень.
• Після в/в введення — 50 МЕ/кг.
• Тривалість — до досягнення цільового рівня гемоглобіну (100-120 г/л для дорослих, 95-110 г/л — для дітей) та гематокриту (30-35%), контроль — щотижня.
• Регулювання дози залежно від швидкості росту гематокриту: збільшити або зменшити у 1,5 рази відповідно.

Етап підтримуючої терапії

• Зменшити дозу в 1,5 рази після стабілізації гематокриту на 30-35%.
• Підбирати індивідуально з урахуванням динаміки показників.
• Можливий перехід до введення раз на 1-2 тижні.

При профілактиці та лікуванні анемії у пацієнтів із солідними пухлинами — перед застосуванням визначають рівень ендогенного еритропоэтина. При його рівні <200 МЕ/мл початкова доза — 150 МЕ/кг в/в або 100 МЕ/кг п/к. За відсутності відповіді — збільшують до 300 МЕ/кг.

Для профілактики та лікування анемії у ВІЛ-інфікованих з застосуванням зидовудину — в/в 100-150 МЕ/кг тричі на тиждень за умови, що рівень ендогенного еритропоэтина <500 МЕ/мл.

Для пацієнтів із мієломою, неходжкінськими лімфомами низької злоякісності, хронічним лімфолейкозом, ревматоїдним артритом — початкова доза 100 МЕ/кг тричі на тиждень за рівня гемоглобіну <100 г/л і рівня еритропоэтина <100 МЕ/мл. Корекція — кожні 3-4 тижні.

При ревматоїдному артриті — початкова доза 50-75 МЕ/кг тричі на тиждень, при недостатньому відповіді — до 150-200 МЕ/кг.

У недоношених дітей з низькою масою тіла — 200 МЕ/кг тричі на тиждень, починаючи з 6-го дня життя, курс — до 6 тижнів.

Перед великими хірургічними втручаннями — у дозі 100-150 МЕ/кг в/в або п/к тричі на тиждень до нормалізації гемоглобіну та гематокриту.

Передозування

Можливе посилення побічних ефектів: підвищення АТ, головний біль, ознаки гіперволемії. При симптомах — проводять кровопускання, призначають антигіпертензивні препарати. При значному підвищенні рівня гемоглобіну — застосовують крововтрату (кровопускання).

Особливі застереження

У процесі лікування слід регулярно контролювати АТ, рівень гемоглобіну, гематокриту, феритину та заліза. У хворих із уремією — корекція доз гепарину через можливе підвищення гематокриту, профілактика тромбозів, ревізія шунта. Перед операціями — частіше контролювати рівень гемоглобіну.

Форма випуску

Ампули по 1 мл розчину. В контурній ячейковій упаковці — 10 ампул. В картонній упаковці — 1 контурна ячейкова упаковка.

Умови зберігання

Зберігати при температурі від 2°C до 8°C у недоступному для дітей місці. Не заморожувати. Тримати у оригінальній упаковці, щоб уникнути впливу світла.

Термін придатності

24 місяці від дати виготовлення, зазначеної на упаковці. Не застосовувати після закінчення строку придатності.

Діюча речовина

Епоэтин альфа — рекомбінантний еритропоэтин людини, що стимулює виробництво еритроцитів, сприяє підвищенню рівня гемоглобіну та покращенню кровообігу.