Доксорубицин лиофилизат д/приг раствора для в/сосудистого и в/пузырного введ 10 мг 1 шт
| Производитель | Лэнс-Фарм |
| Страна | Россия |
| Действующее вещество | Доксорубицин |
Ціна: 417 грн
Доксорубіцін
Виробник: Виробничецька компанія
Склад препарату
1 флакон містить:
- Активна речовина: доксорубіцин гідрохлорид (у перерахунку на 100% речовини) — 10 мг;
- Допоміжні речовини: манітол (маніт) — 40 мг.
Фармакологічна дія
Доксорубіцин — протипухлинний антибиотик антрациклинового ряду, отриманий з культури Streptomyces peucetius var. caesius. Механізм дії полягає у взаємодії з ДНК, утворенні вільних радикалів та прямому впливі на мембрани клітин із пригніченням синтезу нуклеїнових кислот. Препарат проявляє антимитотичну та антипроліферативну активність, клітини найбільш чутливі у S- та G2-фазах клітинного циклу.
Показання до застосування
Доксорубіцин застосовується для лікування різних видів злоякісних новоутворень, зокрема:
- Рак молочної залози
- Мелкоклітинний рак легень
- Мезотеліома
- Рак стравоходу, шлунка
- Первинний гепатоцелюлярний рак
- Інсулінома, карциноїд
- Злоякісні пухлини голови та шиї
- Рак щитовидної залози, тимома
- Рак яєчників, герміногенні пухлини яєчка
- Рак простати, сечового міхура (лікування та профілактика рецидивів)
- Рак ендометрія, шийки матки
- Саркома матки, м’яких тканин, Юінга
- Кісткова саркома, рабдомиосаркома, нейробластома
- Опухоль Вільмса, саркома Капоші при ВІЛ/СНІД
- Острий лімфобластний лейкоз, гострий мієлобластний лейкоз
- Хронічний лімфолейкоз, хвороба Ходжкіна, неходжкінські лімфоми
- Множинна мієлома
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Доксорубіцин протипоказаний під час вагітності. У разі необхідності застосування в період лактації грудне вигодовування слід припинити. Жінки репродуктивного віку повинні використовувати надійні методи контрацепції під час терапії. Експериментальні дослідження показали тератогенний та ембріотоксичний вплив препарату.
Рекомендації щодо застосування
Доксорубіцин може застосовуватися як у монотерапії, так і в комбінації з іншими протипухлинними препаратами залежно від схеми лікування. При підборі дози слід керуватися сучасною медичною літературою.
Внутрішньовенне введення
- Монотерапія: рекомендована доза на цикл — 60-75 мг/м² кожні три тижні. Зазвичай препарат вводиться одноразово, але дозу можна розділити на кілька введень.
- Для зменшення токсичності, особливо кардіотоксичності, застосовують режим щотижневих введень по 10-20 мг/м².
- Комбінована терапія: доза — 30-60 мг/м² кожні 3-4 тижні.
При порушенні функції печінки дози слід коригувати відповідно до рівня білірубіну:
- 50 % — при білірубінемії 12-30 мг/л;
- 75 % — при білірубінемії вище 30 мг/л.
Рекомендується застосовувати менші дози або збільшувати інтервали між курсами у пацієнтів з попереднім опроміненням, у дітей, осіб похилого віку, при ожирінні або при інфільтрації кісткового мозку.
Приготування розчину та введення
Ліофілізат розчиняють у 0,9 % розчині натрію хлориду або воді для ін'єкцій. Готовий розчин розбавляють до концентрації не більше 1 мг/мл. Вводять внутрішньовенно повільно (3-5 хвилин) у систему для інфузій, під час швидкої інфузії 5 % розчину декстрози або 0,9 % розчину натрію хлориду. Перед введенням переконатися в правильності установки голки або катетера.
Максимальна сумарна доза — 550 мг/м². При застосуванні у пацієнтів з попередньою радіотерапією або іншими кардіотоксичними препаратами контроль функції серця є обов’язковим.
Внутрипузирне введення
Рекомендована доза — 30-50 мг на інстиляцію, інтервал між процедурами — від 1 тижня до 1 місяця. Розчин готують у концентрації 1 мг/мл. Після інстиляції необхідно перевертати пацієнта для рівномірного розподілу препарату та утримувати його у мочевому міхурі 1-2 години.
Протипоказання
- Підвищена чутливість до доксорубіцину або інших компонентів препарату, а також до інших антрацилінів і антрацендонів.
- Вагітність та період годування груддю.
- Внутрішньовенне застосування при: вираженій мієлосупресії, важкій печінковій недостатності, серйозній серцевій недостатності, недавньому інфаркті міокарда, гострих вірусних інфекціях.
- Внутрипузирне застосування при: інвазивних пухлинах з перфорацією, інфекціях сечовивідних шляхів, гематурії.
Обережність
Рекомендується обережність у пацієнтів з факторами ризику розвитку кардіотоксичності, при попередньому застосуванні інших кардіотоксичних препаратів, у дітей, літніх пацієнтів, при ожирінні та інфільтрації кісткового мозку. Важливо проводити регулярний моніторинг функції серця та системи крові.
Побічні дії
З боку кровоносної системи
Лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, анемія — дозозалежні, зазвичай оборотні, з максимальною вираженістю через 10-14 днів.
З боку серцево-судинної системи
Можливий розвиток ранньої (острої) або пізньої (відстроченої) кардіотоксичності, включаючи тахікардії, порушення провідності, зниження фракції викиду, застійну серцеву недостатність.
З боку травної системи
Токсичність — нудота, блювота, мукозит, стоматит, зміни слизової оболонки, кровотечі, діарея, коліт, дегідратація.
З боку сечовивідної системи
Забарвлення сечі у червоний колір протягом 1-2 днів після введення.
З боку зору
Кон’юнктивіт, кератит, сльозотеча.
З боку репродуктивної системи
Аменорея, олігоспермія, азооспермія, можливе відновлення функцій після завершення терапії.
З боку шкіри та її придатків
Обратимі алопеція, гіперпігментація, фоточутливість, кропив’янка, висипання, свербіж.
Взаємодія з іншими препаратами
Під час терапії необхідно враховувати можливі взаємодії з іншими лікарськими засобами, особливо з кардіотоксичними препаратами, препаратами, що впливають на систему крові, та іншими хіміотерапевтичними агентами. Спільне застосування з препаратами, що мають кардіотоксичний ефект, потребує ретельного моніторингу функції серця.
Передозування
Симптоми: тяжка мієлосупресія, серцева недостатність, токсичний вплив на печінку та інші органи. Необхідне проведення симптоматичної терапії та підтримуючих заходів. Спеціальних антидотів не існує.
Особливі вказівки
- Обов’язковий контроль функції серця перед початком та під час лікування.
- Заборонено перевищувати рекомендовані дози.
- Не застосовувати при інфекціях, гематологічних порушеннях та важких формах серцевої недостатності.
- При застосуванні у комбінаціях з радіотерапією — необхідний додатковий моніторинг.
Форма випуску
Ліофілізат для приготування розчину для ін’єкцій, у флаконах по 10 мг та 40 мг.
Умови зберігання
Зберігати у сухому, темному місці при температурі не вище 25°C, недоступному для дітей.
Термін придатності
Зазвичай 3 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Діюча речовина
Доксорубіцин гідрохлорид