Опис препарату Дексалгін

Дексалгін – це сучасний нестероїдний протизапальний препарат (НПВП), який застосовується для швидкого та ефективного купірування болю різної етіології, а також для симптоматичного лікування запальних та дегенеративних захворювань опорно-рухової системи. Його основним активним компонентом є декскетопрофен трометамол, який має виражену анальгезуючу, протизапальну та жарознижувальну дію.

Склад препарату

Фармакологічна дія

Дексалгін належить до групи нестероїдних протизапальних препаратів (НПВП). Механізм його дії полягає у гальмуванні синтезу простагландинів шляхом інгібування ферментів ЦОГ-1 та ЦОГ-2. Це забезпечує швидке та тривале зняття болю, зменшення запалення та зниження температури тіла.

Анальгезуючий ефект настає вже через 30 хвилин після парентерального введення. Тривалість знеболювальної дії при дозі 50 мг становить від 4 до 8 годин.

При спільному застосуванні з опіоїдними анальгетиками декскетопрофен значно знижує потребу у їхньому застосуванні (до 30-45%), що сприяє зменшенню доз та побічних ефектів опіоїдних препаратів.

Показання до застосування

• Купірування болю різної етіології: післяопераційний, травматичний, зубний, при метастазах у кістки, почечна коліка, альгоменорея, ишіалгія, радикуліт, невралгії.
• Симптоматичне лікування гострих та хронічних запальних, дегенеративних та метаболічних захворювань опорно-рухової системи: ревматоїдний артрит, спондилоартрит, артроз, остеохондроз.

Протипоказання

• Язва шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії загострення або з ускладненнями.
• Активні або перенесені кровотечі з шлунково-кишкового тракту, внутрішньочерепні кровотечі, антикоагулянтна терапія.
• Запальні захворювання кишечника: хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт.
• Тяжкі порушення функції печінки (шкала Чайлд-П'ю 10-15 балів).
• Тяжкі ниркові порушення (кліренс креатиніну <50 мл/хв).
• Бронхіальна астма, яка виникає в анамнезі або під час застосування НПВП.
• Тяжка серцева недостатність.
• Геморагічний діатез або інші порушення згортання крові.
• Дитячий вік (до 18 років).
• Індивідуальна підвищена чутливість до декскетопрофену або інших НПВП, а також до будь-яких допоміжних речовин препарату.

Застосування при вагітності та годуванні груддю можливе лише за призначенням лікаря та у випадках, коли очікувана користь перевищує потенційний ризик.

Побічні дії

Розвиток побічних ефектів при застосуванні Дексалгіну зустрічається з різною частотою. Найчастіше відзначаються:

• З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювота, диспепсія, болі в животі. Рідко – ерозивно-язвені ураження, кровотечі, перфорація.
• З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, сонливість, безсоння, іноді парестезії.
• З боку серцево-судинної системи: гіпотензія, аритмії, набряки, почервоніння шкіри.
• З боку крові: рідко – анемія, нейтропенія, тромбоцитопенія.
• Алергічні реакції: кропив’янка, свербіж, анафілактичний шок – дуже рідко.
• Інші: підвищення рівня печінкових ферментів, нефрит, нефротичний синдром.

При появі будь-яких побічних реакцій необхідно звернутися до лікаря для корекції терапії.

Взаємодія з іншими препаратами

При одночасному застосуванні з іншими лікарськими засобами слід враховувати можливі взаємодії:

• З антикогулянтами: підвищується ризик кровотеч, необхідний контроль показників згортання крові.
• З літієм: можливе підвищення концентрації літію в плазмі, що потребує корекції дози.
• З метотрексатом: підвищується гематотоксичність, потрібно контролювати клітинний склад крові.
• З діуретиками та інгібіторами АПФ: можливий ризик розвитку гострої ниркової недостатності, особливо у пацієнтів з дегідратацією.
• З гепарином і низькомолекулярними гепаринами: збільшується ризик кровотеч.
• З кортикостероїдами: підвищується ризик кровотеч та уражень слизової оболонки шлунка.

Загалом, перед початком або при зміні терапії необхідна консультація лікаря та контроль відповідних показників крові та функцій органів.

Рекомендації щодо застосування та дози

Дексалгін рекомендовано застосовувати шляхом внутрішньовенних або внутрішньом’язових ін’єкцій. Вибір дози та режим визначає лікар залежно від тяжкості стану пацієнта.

Стандартна доза для дорослих

• 50 мг кожні 8-12 годин.
• За потреби можливо повторне введення з інтервалом не менше 6 годин.
• Максимальна добова доза – 150 мг.

Особливості застосування для пацієнтів з порушеннями функцій

• У пацієнтів похилого віку, з хворобами печінки або нирок початкове дозування зменшується – 50 мг на добу.
• Терапія має бути короткочасною (не більше 2 днів) у зв’язку з ризиком побічних ефектів.

Правила приготування розчину

• Змішати в асептичних умовах 1 ампулу (2 мл) з 30-100 мл розчинів (фізіологічний розчин, глюкоза, Рингер).
• Розчин слід вводити повільно (не менше 15 секунд) внутрішньом’язово або внутрішньовенно крапельно протягом 10-30 хвилин.

Передозування

При передозуванні можливі симптоми: нудота, блювота, абдомінальні болі, головний біль, запаморочення, дезорієнтація, безсоння. Лікування – симптоматичне, включає промивання шлунка, підтримуючу терапію, можливий гемодіаліз або перитонеальний діаліз за показаннями.

Особливі зауваження

• Постійний контроль функціональної активності печінки, нирок та системи крові необхідний у пацієнтів з історією гастроінтестинальних або ниркових захворювань.
• При появі симптомів кровотеч або виразкових уражень слід припинити застосування препарату.
• З особливою обережністю застосовувати у пацієнтів з алергічними реакціями, системною червоною волчанкою або іншими аутоімунними захворюваннями.
• Дотримуватися рекомендацій щодо короткочасного застосування та контролю стану пацієнта.