Цефтазидим порошок д/приг раствора для в/в и в/м введ 1 г фл 1 шт

ПроизводительРафарма АО
СтранаРоссия
Действующее веществоЦефтазидим

Ціна: 298 грн

Цефтазидим – інструкція із застосування, характеристика та особливості препарату

Загальна інформація

Цефтазидим – це цефалоспориновий антибіотик III покоління, який належить до фармакотерапевтичної групи антибактеріальних препаратів. Він проявляє бактерицидну активність, руйнуючи синтез клітинної стінки бактерій, що забезпечує його високий терапевтичний ефект при лікуванні різноманітних бактеріальних інфекцій.

Склад препарату

Компонент Кількість в одному флаконі
Активна речовина: Цефтазидим пентагідрат – 1,165 г (у перерахунку на цефтазидим – 1,000 г)
Вспомогані речовини: Натрія карбонат – 0,1165 г

Загалом, компоненти препарату забезпечують його стабільність та ефективність у терапевтичних дозах.

Фармакологічна дія

Цефтазидим є представником цефалоспоринових антибіотиків III покоління. Механізм його дії базується на руйнуванні клітинної стінки бактерій шляхом інгібування синтезу муреїну, що сприяє швидкому знищенню мікроорганізмів. Препарат проявляє бактерицидну активність щодо широкого спектра грампозитивних та грамотрицних бактерій.

Фармакодинаміка

Цефтазидим активно бореться з бактеріями, такими як Beta-hemolytic streptococci, Staphylococcus aureus (чутливі штами), Haemophilus influenzae, Neisseria gonorrhoeae та інші. Важливо враховувати, що рівень чутливості бактерій до цефтазидиму може варіюватися залежно від регіону та часу. У деяких випадках мікроорганізми виробляють бета-лактамази розширеного спектру (БЛРС), що знижує ефективність препарату.

Фармакокінетика

Після внутрішньом'язового або внутрішньовенного введення цефтазидим швидко всмоктується у кров. Максимальні концентрації в плазмі досягаються вже через 5-30 хвилин. Препарат широко розподіляється у тканинах та рідинах організму, включаючи кістки, серце, мокротиння, синовіальну рідину, внутрішньоглазну рідину та плевральну рідину. Виведення здійснюється переважно нирками у незмінному вигляді, з періодом напіввиведення близько 2 годин.

Показання до застосування

  • Моноінфекції або складні інфекції, викликані чутливими до цефтазидиму мікроорганізмами: септицемія, бактериемія, інфекції у пацієнтів з імунодефіцитом;
  • Бактеріальний менінгіт;
  • Фебрильна нейтропенія через бактеріальну інфекцію;
  • Нозокоміальна пневмонія;
  • Бронхолегеневі бактеріальні інфекції при муковісцидозі;
  • Інфекції ЛОР-органів: хронічний гнійний середній отит, злоякісний зовнішній отит;
  • Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів;
  • Ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин;
  • Інфекції шлунково-кишкового тракту та жовчовивідних шляхів;
  • Ускладнені інтраабдомінальні інфекції;
  • Інфекції кісток та суглобів;
  • Перитоніти, пов’язані з гемо- та перитонеальним діалізом та безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом;
  • Профілактика інфекційних ускладнень під час операцій на простаті (трансуретральна резекція).

Препарат може бути використаний як препарат першої лінії до отримання результатів бактеріологічної чутливості.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Вагітність

Дані про ембріотоксичність або тератогенний вплив цефтазидиму відсутні. Однак, препарат слід застосовувати з обережністю у перші місяці вагітності, з урахуванням співвідношення потенційної користі для матері та можливого ризику для плода.

Годування груддю

Цефтазидим виділяється у незначній кількості з грудним молоком. При застосуванні препарату у період годування необхідно враховувати можливий ризик для дитини та, за потреби, припинити грудне годування.

Протипоказання

  • Підвищена чутливість до цефтазидиму пентагідрату або будь-яких компонентів препарату;
  • Алергія на цефалоспоринові антибіотики у анамнезі;
  • Важкі анафілактичні реакції на інші бета-лактамні антибіотики.

З обережністю слід застосовувати при:

  • Нарушеннях функції нирок;
  • Язвенних колітах у анамнезі;
  • В періоді новонародженості;
  • Комбінуванні з петльовими діуретиками та аміноглікозидами.

Побічні дії

Нежелані реакції можуть проявлятися різною частотою та характером. Нижче наведено перелік найбільш поширених та рідкісних побічних ефектів.

З боку органів крові та лімфатичної системи

  • Часто: еозинофілія, тромбоцитоз;
  • Нечасто: лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія;
  • Дуже рідко: лимфоцитоз, гемолітична анемія, агранулоцитоз.

З боку імунної системи

  • Дуже рідко: анафілактичні реакції (бронхоспазм, зниження артеріального тиску).

З боку нервової системи

  • Нечасто: головний біль, запаморочення;
  • Дуже рідко: парестезії, тремор, судоми, енцефалопатія, кома.

З боку судин

  • Часто: флебіт або тромбофлебіт при внутрішньовенному введенні;

З боку шлунково-кишкового тракту

  • Часто: діарея;
  • Нечасто: нудота, блювота, болі в животі, коліт;
  • Дуже рідко: неприємний присмак у роті, псевдомембранозний коліт (може бути викликаний Clostridium difficile).

З боку печінки та жовчовивідних шляхів

  • Часто: транзиторне підвищення активності печінкових ферментів;
  • Дуже рідко: жовтяха.

З боку шкіри та підшкірних тканин

  • Часто: висип, кропив’янка;
  • Нечасто: свербіж;
  • Дуже рідко: ангіоневротичний набряк, синдром Стивена-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.

З боку нирок та сечовивідних шляхів

  • Дуже рідко: інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність.

Загальні реакції та реакції в місці ін’єкції

  • Часто: біль або запалення у місці введення;
  • Нечасто: лихоманка.

Взаємодії з іншими препаратами

Одночасне застосування високих доз цефтазидиму з нефротоксичними препаратами може погіршити функцію нирок. Препарат може знижувати резорбцію естрогенів, зменшуючи ефективність пероральних гормональних контрацептивів.

Цефтазидим сумісний із більшістю розчинів для внутрішньовенного введення, але є неспівставним з розчинами бикарбонату натрію. Не рекомендується змішувати з аміноглікозидами або ванкоміцином у одній системі через можливе осадження. Введення ванкоміцину слід проводити з промивкою системи між препаратами.

Спосіб застосування, дози та курс лікування

Дозування препарату залежить від тяжкості хвороби, виду інфекції, чутливості збудника, віку та функції нирок пацієнта. Вводиться внутрішньовенно або внутрішньом’язово у верхньо-зовнішній квадрант глибоко у м’яз або у вену через інфузійний розчин.

Дозування для дорослих та дітей з масою тіла понад 40 кг: від 1 до 6 г на добу, розділених на кілька введень залежно від показань та стану пацієнта.

Курс терапії визначає лікар індивідуально, враховуючи результати бактеріологічних досліджень та клінічний ефект.

Умови зберігання та термін придатності

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°C. Терміни придатності становлять 2 роки від дати виготовлення. Після відкриття флакона препарат слід використати протягом 28 днів, зберігаючи відповідно до умов.

Інша інформація

Діяльність препарату залежить від правильного застосування, дозування та врахування індивідуальних особливостей пацієнта. Перед початком терапії необхідно проконсультуватися з лікарем, а при появі будь-яких побічних ефектів – звернутися за медичною допомогою.


Відео на цю тему


×

Оформление заказа